Лісівники Хустщини запланували цьогоріч провести рубки догляду на площі 167,9 га
18.08.2019
Понад 20 мільйонів гривень податків сплатили лісівники ДП «Берегівське ЛГ» (ВІДЕО)
20.08.2019

З історії лісів Іршавщини

У другій половині XVIII століття з розкладом феодально-кріпосницької системи в селі Довге стали з’являтися поміщицькі промислові підприємства, що працювали на ринок. В 1760 році стала діяти переведена з села Лисичово паперова фабрика, на продукції якої філіграні зі словом «Dolha» засвідчуються навіть у 1841.

Важлива роль у становленні традиції Закарпатського художнього литва належить Лисичево-Довжанському металургійному заводу «Гамора». Про неї розповімо у подальших публікаціях.

Наприкінці XIX століття угорська деревообробна фірма побудувала в Довгому лісопильний завод. У 1908 році на самому підприємстві і лісозаготівлях працювало близько 400 робітників. З 1911 року завод щорічно випускав 10 тисяч вагонів деревини.

З метою вивезення продукції фірма клопотала перед урядом Австро-Угорщини про будівництво залізниці Довге—Хуст, але було прийнято рішення про будівництво вузькоколійної залізниці Довге—Берегово. 23 грудня 1908 року залізничну колю на дільниці Берегово—Довге у присутності заступника міністра торгівлі Угорщини було офіційно здано в експлуатацію. В 1912 році Довжанським деревообробним підприємством «Dolhai Faipari Rt.» була споруджена лісова гілка вузькоколійки Довге—Суха—Бронька—Липово—Кук, яка виходила із двору пилорами підприємства.

Легендарна «Анця Кушницька», як в народі називали вузькоколійку, пережила дві Світові війни, періоди Австро-Угорщини, Чехословацього Уряду, Радянського Союзу, але не витримала тотального розкрадання та руйнування за часів незалежної України.

Докладніше: Боржавська вузькоколійна залізниця
Наприкінці XIX століття через село була прокладена шосейна дорога, в будівництві якої брали участь жителі Довгого. Важким було становище робітників залізоробного й лісопильного заводів. Всі трудомісткі роботи виконувалися вручну.

Найбільшим підприємством у Довгому був залізоробний завод. Поденна оплата праці на цьому підприємстві у другій половині XIX століття становила для робітника в середньому 50—60 крейцерів (згідно з офіційною статистикою угорської найвища денна оплата становила від 180 до 200 крейцерів). Тривалість робочого дня залежала від адміністрації.

Низькі заробітки були і у робочих лісопильного заводу. 24 листопада 1908 року робочі лісопильного заводу оголосили страйк, в якому брало участь 400 чоловік.

Страйкарі вимагали підвищити зарплату на 1 крону від кожного кубометра розпиляної деревини. Через 3 дні деревообробне акціонерне товариство змушене було піти на поступки — денну зарплату робітникам підвищили на 50 крейцерів. Тільки після цього страйкарі приступили до роботи.

Коментарі вимкнені.