Держлісагентство підписало Галузеву угоду з профспілкою працівників лісового господарства України
10.11.2016
В угіддях Брустурянського лісомисливгоспу є залишки вузькоколійки, яка може стати національним надбанням
14.11.2016

Як врятувавати ліс

Проблеми у Карпатських лісах є досить великими, починаючи від незаконних рубок і закінчуючи масовим всиханням ялинників, бука та ясеня.

ПРО ПЕРШІ КРОКИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІСІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ 

Енштейн стверджував, що «великі проблеми, які стоять перед нами, не можна вирішити на тому ж рівні мислення, на якому ми були, коли вони виникали». Тому закарпатські лісівники, розуміючи важливість екологічної та туристичної складової для Карпатського регіону розробили чіткі завдання необхідної стратегії розвитку лісового господарства. Так за ініціативи керівництва Закарпатського ОУЛМГ, його підконтрольних держлісгоспів та депутатів Закарпатської обласної влади 17 березня на 2 сесії IV засідання обласної ради, було зроблено перший крок до розробки «Нових санітарних правил. Адже саме на основі рішення №191 «Про введення мораторію на вирубку лісів у межах природно-заповідного фонду місцевого значення Закарпатської області» було прийнято ряд важливих кроків задля збереження закарпатських лісів, яке у свою чергу стало основою для прийняття «Нових санправил у лісах України». Про ці та інші ґрунтовні реформуваня у лісовій галузі піде далі мова.

ЛІСІВНИКИ Б’ЮТЬ НА СПОЛОХ – КАРПАТСЬКІ ЛІСИ ВСИХАЮТЬ ГЕКТАРАМИ

У зв’язку зі зміною клімату останні 25 років ми спостерігаємо не лише природні аномалії, а й мутації та розвиток нових видів рослин, тварин, комах. І саме через підвищення середньорічного рівня температури українські ліси потерпають від навали шкідників, які вражають деревину як з верхівки, так і з кореня. Втім, окрім цього, ліс потерпає й від недостачі вологи і звісно втручання людини.

Начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга розповідає: «Можна сказати, що і те, й інше. В Україні вже не лишилось лісів, які б росли без втручання людини. Якщо це хвойні насадження, то переважно штучно створені монокультури, а якщо листяні, то здебільшого порослевого походження другої генерації (відновлені кореневою паростю з пеньків зрубаних двічі насаджень). Лісові культури – це колись штучно створений ліс. При його створенні неможливо врахувати всю специфіку ґрунтових та мікробіологічних умов. Одна з причин погіршення стану лісів – розбалансованість їхньої вікової структури. У повоєнні часи відновлення зруйнованих міст і сіл України потребувало багато деревини, і масштаби рубок були значними.

На зрубах, як правило, створювались лісові культури. В Закарпатській області – найбільшій лісистій області в Україні ґрунтовний дубово-буковий пояс Українських Карпат вирубали і замінили смерекою ще в часи Австро-Угорщини. Сучасні смерекові ліси – фактично друге покоління. Ліси теж старіють і вмирають. Відносно вічним може бути лише різновіковий і різнопорідний ліс. Активізації патологічних процесів сприяють також кліматичні флуктуації, зокрема значне підвищення температури. Тільки по Закарпатській області зафіксовано понад 30 тисяч гектарів всихання. Але це жахливе явище спостерігається не тільки на Закарпатті, але й по всьому Карпатському регіону». «Сьогодні вже є визнаним фактом, що стрімке розповсюдження хвороб лісу спричинили довготривалі кліматичні зміни. Раніше природа самостійно боролась і зі шкідниками, тому вони шукали ослаблене дерево. А сьогодні внаслідок зміни кліматичних умов рівень води у ґрунті знизився, у періоди затяжної посухи комахи–шкідники розмножуються у великій кількості. Нині природа не здатна впоратись із цією проблемою. Із ґрунту надходить менше вологи, до того ж канали її руху перекриті шкідниками і грибковими захворюваннями, які стрімко і у великій кількості розмножуються. А в умовах сьогоднішніх кліматичних змін здорове стійке дерево ялини европейської зрілого або достиглого віку після ураження може загинути всього за 2—3 тижні. Хоча лісівники Закарпаття разом з екологами та лісопатологами намагаються боротися з шкідниками біологічними засобами, які не пошкодять флору та фауну. До прикладу, в Канаді це питання настільки гостро стоїть, що деревину вже просто випалюють, адже вона повністю уражена шкідником. Відтак, в Україні єдиний вихід боротися з ураженими ділянками – це вирубка», – стверджує лісівник краю. Валерій Мурга заявляє, що жоден професійний лісівник Закарпаття не погодиться ліквідовувати ділянки здорових дерев достиглого віку під виглядом суцільних санітарних рубок.

СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ & ВІДКРИТІСТЬ У РОБОТІ ЛІСІВНИКІВ – для дітей та онуків

«За ініціативи Закарпатського ОУЛМГ при управлінні було створено Громадську Раду. Ми дуже уважно стежимо за роботою лісівників на місцях і раді, що тепер всі працівники держлісгоспів працюють під пильним контролем громадськості. Всім треба пам’ятати, що держлісфонд Закарпаття – це надбання людей, а не окремих чиновників у «високих кабінетах». У першу чергу, це мають усвідомлювати люди. Створення ГР та прозора робота, прес-тури – це фундаментальні нововведення, оновлення в роботі лісівників 2016 року і ми цього добилися. Не для нас, а для наших дітей та онуків. Це надзвичайно важливо і я вдячний кожному, хто небайдужий до нашого спільного майбутнього», – наголошує Валерій Мурга.

ЗМІНИ ДО САНІТАРНИХ ПРАВЛИ – ПЕРЕМОГА НА ШЛЯХУ ДО ЗБЕРЕЖЕННЯ КАРПАТ

26 жовтня на засіданні Уряду була прийнята нова редакція Санітарних правил у лісах України. У розробці цих реальних лісових змін прийняли участь представники центральних органів виконвлади, науковці, громадських та екологічних організацій, експерти Світового банку і журналісти. Правила поширюються на всіх лісокористувачів (на сьогодні Держлісагентству підпорядковано 73% лісів, а 27% – іншим постійним лісокористувачам, таким як Мінприроди, Міноборони, обласним радам та іншим). Згідно нових правил перш за все, буде заборонено проведення всіх санітарно-оздоровчих заходів навколо місць гніздування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, хижих та інших птахів. Важливо також зазначити, що ССР (далі – суцільні санітарні рубки) заборонятимуться в заповідних зонах і Нацпарках і зонах регульованої та стаціонарної рекреації національних природних парків, буферних зонах біосферних заповідників, загальнозоологічних, ботанічних, лісових та орнітологічних заказниках й у лісах у період масового розмноження диких тварин (з 1 квітня по 15 червня). В інший період загалом у лісах буде обмежено проведення суцільних санрубок виключно моментами крайньої необхідності (пошкодження насаджень пожежами, шкідниками і хворобами лісу, стихійними явищами і техногенними впливами до ступеня їх загибелі) з обов’язковим відновленням нових стійких і високопродуктивних лісів на цих вирубках. Змінилася кількість втрачених середніх періодичних приростів з 40 до 100 %, а після відбору дерев в рубку, якщо повнота впала з 0,5 до 0,1 – проводиться суцільно-санітарна рубка

Вимоги до здійснення суцільних санітарних рубок будуть більш жорсткішими. Відтак ставлення до роботи лісівників буде ще більш критичнішим – наміри проведення санітарно-оздоровчих заходів (їх перелік) власники лісів повинні будуть погоджувати зі спеціалізованою службою лісозахисту, терорганами Держлісагентства, на територіях природно-заповідного фонду – з облдержадміністраціями та обов’язково оприлюднювати на своїх веб-сайтах. Таким чином, кожен громадянин зможе бачити, де планується провести суцільну санітарну рубку дерев з обґрунтуванням її доцільності. Це унеможливить зловживання. Прийняті нові Санітарні правила дозволять суттєво підвищити якість проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах з урахуванням норм європейського законодавства стосовно забезпечення оптимального середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослинного і тваринного світу, мінімізації негативного впливу діяльності людини на території і об’єкти природно-заповідного фонду України.

 

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *