Валерій Мурга зустрівся з мітингувальниками
31.01.2018
На Закарпатті працює унікальне лісопильне та стругальне підприємство (ВІДЕО)
01.02.2018

ВІКОВІЧНІ ДІБРОВИ «ЗАХОВАНІ» У  ЖОЛУДІ

Минулий рік Ганна Іванівна не без ноток гордощів називає вдалим. Що не кажи, а жолудя в дібровах на Гату  вродило щедро.

— Ми зібрали п’ять тонн насіння дуба,  говорить помічник лісничого Загатського лісництва Ганна  Іванівна Маргіта. – Переважна частина  цього збору – 3,5 тонни – це жолудь дуба скельного,  а інші півтори тонни – дуба звичайного. Найперше використовуємо для власних потреб – закладки в розсаднику плантацій з майбутніми саджанцями, а також  реалізовуємо колегам.

Як правило, про що говорять лісівники, дуб добре врожаїть не кожного року, а раз на три-чотири роки.  Тому й закладають  насіння з таким розрахунком, аби бути  із садівничим матеріалом  кожного сезону – і тоді коли зерен жолудя обмаль.

Ганна Іванівна продовжує нашу розмову в такому ключі:

В останні період, коли законодавством  заборонено нам залучати школярів для збору  врожаю дуба, на заготівлю доводиться відволікати наших працівників, а значить відволікати їх  від основної роботи. Та нічого, справляємося.

Це надзвичайно цікава тема. Виявляється насіння  не будь-якого дерева годиться для збору під майбутній посадковий чи посівний матеріал. Є так звані плюсові дерева. Вони по всіх параметрах  мають найкращі  показники. Всього їх вісім таких на території лісництва: кожне  означене  і огороджене, має свій паспорт. Одного із таких дубів лісничий Василь Петрович Мисло показує коли ми повертаємося із території найбільшого в державному підприємстві «Довжанське лісомисливське господарство» розсадника, площею 18 га, закладеного у 1975 року.

— Місцевий люд саме по цьому дубові орієнтується весною, коли слід сіяти кукурудзу,– говорить Василь Петрович.

Немовби продовжуючи розпочату нашу із Ганною Іванівною розмову лісничий додає, що нехай  і реалізовують жолудь колегам із інших лісгоспів, проте ніколи не залишаються без нього для власних потреб:

— Так, у розсаднику засіяли жолудем 70 сотих гектара для вирощування саджанців.

Всі зруби, так лісівники між собою називають площі лісових масивів де пройшли заготовки деревини,  в цьому структурному  підрозділі  заліснені. Є різні методи: від посадки саджанців – до посіву. Тільки в минулому році тут створено лісових культур методом  посіву 10 гектарів.

Особи, далекі від реального розуміння справ у лісовому господарстві навіть не уявляють наскільки і ця технологічна операція  є затратною. І не тільки у фінансовому плані. Більше – у  вимірі трудозатрат. Такі вже реалії сьогодення, але в лісництві з весни до пізньої осені в лісокультурній кампанії  задіяно всього лише десять лісокультурних працівників. Під їх опікою, а вірніше буде сказати цей невеликий  гурт із кількох бригад по 2-3-є людей обробляють майже сто гектарів уходів за молодими саджанцями.

Серед цієї невеликої кількості працівників за словами Василя Петровича він не може не відзначити по-особливому відповідальне ставлення Василя Васильовича та Марії Василівни Станинців із Арданова та Юрія Федоровича Данканича та Олега Володимировича Пекіна, які трудяться в лісових масивах зі сторони Бабичів.

Про рівень відповідального ставлення до своїх обов’язків та кваліфікацію можна судити по їх характеристиці, що їм дає  Ганна Іванівна:

Ця сім’я працює у  нашому лісництві більше 15 – ти років. Вони вже самі знають де, що і коли мають доглядати. Не раз буває так,  що в  розмові Василь Васильович пропонує перейти на ту чи іншу ділянку.

Робота у них складна, важка інколи навіть небезпечна Адже не дивна, що дехто ні за які гроші не піде на ділянку де перед тим уже бачив змії.

Тепер ми маємо 55,6гектара рубок догляду ( освітлення  і прочистка), –говорить лісничий Василь Мисло. – Рубка догляду  проводиться переважно після того як саджанці ростуть чотири роки, а потім, коли молоді деревцята зімкнуться кронами – у віці 6-7 років — освітлення. На цей сезон  маємо переведених 13,3 гектара природного поновлення у покриту лісом площу. Це ділянки, закладені у 2011 – 2012-ому роках.

Кожного року  неодмінно проводиться атестація  лісових культур. Після посівів та посадки  відбувається техприймання: перевіряється якість рядків; відповідність розмірів між рядками та від саджанця – до саджанця; дотримання проектів.

Важливість останнього згаданого фактора важко переоцінити.

Зима для лісівників так само  напружений період  щодо лісовідновлення як і будь-яка інша пора року. Тільки цієї пори левова частка роботи припадає на фінансово-бюрократичну та організаційну її частину.  По своїй суті саме з цього етапу і починається ця надзвичайно важлива для лісової галузі робота по відтворенню багатства нашого краю. Спеціалістами лісництв, в тому числі, зокрема, і Загатського лісництва ДП «Довжанське ЛМГ» розробляється проект  по кожній ділянці. Наступний крок  — їх захист у обласному управлінні лісомисливського господарства

Операцією, яка  по суті своїй замикає цей складний і довготривалий, а в дійсності    віковий цикл діброви є  підготовка ґрунту. І лише після на ділянки зрубу попереднього року вийдуть ті, хто садитиме саджанці, або «заповнюватиме» біогрупами  куртини, — місця, де немає підросту на вже заліснених.

Якщо згруба, то саме так десь  і виглядає цикл відтворення віковічнийх дібров у загатському краї. Таїна його відродження ховається у маленькому зернятку жолудя, а тими чарівниками, хто відкриває у його оболонці вікно до світла виступають лісничий  Василь Петрович Мисло його помічник Ганна  Іванівна Маргіта та їх підопічні із Загатського лісництва  державного підприємства «Довжанське лісомисливське господарство».

Михайло ІСАК, Іршавька районна газету «Нове життя»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *