В угіддях Брустурянського лісомисливгоспу є залишки вузькоколійки, яка може стати національним надбанням

Як врятувавати ліс
12.11.2016
Держлісагентство впроваджує комплекс заходів для охорони хвойних насаджень перед новорічними святами
15.11.2016

В угіддях Брустурянського лісомисливгоспу є залишки вузькоколійки, яка може стати національним надбанням

15055647_1780274648893273_8354042610865302464_nДП «Брустурянське ЛМГ» – потужний держлісгосп з багатою історією. Колись лісовими угіддями лісомисливгоспу курсувала вузькоколійка, яка перевозила деревину. Та наразі її роботи відновити неможливо. Головний інженер лісомисливгоспу Ярема Тимків ділиться цікавими історичними фактами про колись стратегічно важливу залізничну артерію Закарпаття, яка може стати національним надбанням:

«Залізнична вузькоколійка Тересва-Усть-Чорна була побудована в 1903 році, передусім для перевезення деревини з верхів’їв річки Тересви до залізничної станції Тересва. Головна гілка з’єднувала селища Тересва й Усть-Чорна, пролягала вздовж річки Тересви — від гирла до її верхів’їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалася на дві гілки. Одна вела вгору долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) і Турбат й аж під перевали Околе та Леґіонерів, що на межі Івано-Франківської області. Інша пролягала догори долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра та Німецька Мокра.15025135_1780263065561098_7284107205813146694_o

Залізницею здійснювалися не лише перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські. Пасажирські потяги складалися із локомотива і кількох вагончиків. Заповнювання потягів було досить високим. У кожному селі, через яке проходила залізниця, були споруджені невеликі станції, на яких працювали каси та були обладнані зали для пасажирів. Коли каси на станціях ліквідували, оплату пасажири здійснювали у вагонах касирам, котрі під час рейсу по кілька разів обходили потяг.
У занепад вузькоколійка прийшла 1999-го після сильної повені на річці Тересві».

Тоді були знесені багато мостів, і відновлювати їх ніхто не став, – продовжує Ярема Олексійович. У серпні 2003 року у районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих мостів і кілька відгалужень біля верхів’їв річок. Прямо по рейках, утоптаними в землю, їздили лісовози.
Остаточне розбирання провели 2003-го. Лісівники Тячівського лісомисливгоспу неодноразово піднімали питання відновлення вузькоколійки, однак поки що ніякої реакції.

15025209_1780273548893383_6036602356244146987_oУ лютому 2004 року жодних слідів рухомого складу в Тересві вже не було. Збереглися лише семиметрова ділянка колії в місці перетину з автомобільною трасою, частково під асфальтом, і залишки шпал, що лежали уздовж вулиці. Депо з оригінальною водонапірною вежею збереглося у кращому вигляді (ще використовується під склад). Невеликі відтинки залізниці зі шпалами та рейками збереглися також у деяких селах, наприклад, у Нересниці й Усть-Чорній. Наразі вже важко вести мову про відновлення залізниці через відсутність коштів, але її реанімація могла б дати поштовх розвитку туризму у цьому реґіоні Тячівщини».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

1 Коментар

  1. Іскандер Білодід сказав:

    спасибі !

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *