В своє професійне свято лісівники підкорили Говерлу

Додано Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ по 18.09.2017

За сприянням колег лісівників із Закарпаття працівники Житомирського лісового господарства підкорили символічну для українців вершину.

Під час вихідних, напередодні професійного свята – Дня працівників лісового господарства, працівники Житомирського обллісомисливгоспу, разом зі своїми сім’ями, здійснили похід на найвищу вершину українських Карпат – Говерлу.

Як розповідає директор Рахівського лісодослідного держлісгоспу Володимир Приступа, упродовж всієї мандрівки туристичну групу супроводжували лісівники. Сходження на Говерлу здійснювали з південно-західної сторони Закарпаття через Говелянське лісництво Карпатського біосферного заповідника. Щоб усі учасники сходження, незалежно від віку, почували себе комфортно, для підйому обрали більш пологий «зелений» маршрут, загальною протяжністю 15 км. Підкорення вершин – справа не з легких, для людей сильних духом та фізично загартованих. Кожен із учасників походу на Говерлу – підкорив свою власну вершину, довівши, насамперед собі, що все у житті є можливим, і важливо весь час рухатись уперед. Й, звичайно, лісівники вкотре довели, що здатні на будь-які подвиги та можуть досягти найвищих вершин.

Найстаршому підкорювачу Говерли, Леоніду Подунаю на той день виповнилося 55 років, наймолодшій – Діаночці Бартовській – всього 10. Всі, хто того дня отримав нагоду привітати колег з професійним святом з висоти 2061 метр і промовити «Ми це змогли!..», висловлюють щиру вдячність керівництву Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства і колегам-лісівникам із Закарпаття.

«Ура!!, «Юхуу!», «Ааааа!», «Егегей!»….Яких тільки вигуків радості тут не почуєш! Емоції зашкалюють! Дух перехоплює від величавої неземної краси, заради якої варто піднятись на Говерлу хоч раз у житті. Комбінація зелених і синіх відтінків віддалених карпатських хребтів залишає в пам’яті людей, що побували на Говерлі, незабутнє враження. Звідси добре видно безліч гірських селищ, струмочків, озер, а також стежок, віялом сповзаючих з гір, що губляться в лісистих схилах. Тут вже довгожданний відпочинок, посвята в спортивних туристів та обов’язково фото на пам’ять.