Щоб створити високо­про­дуктивні насадження, лісівники впродовж 3-4 років вирощують стандартний посадковий матеріал, інформує”Зоря Рахівщини”. Більшість – у базо­вому лісовому розсаднику Діло­вецького лісництва. Також у кожному лісництві створено лісові, індивідуальні та піднаметові розсадники. Щорічно вирощуємо більше півмільйона штук стандартних сіянців основних лісо­утво­рюючих порід. Асортимент садивного матеріалу різний: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, сосна звичайна, бук лісовий, дуб звичайний, дуб скельний, клен несправжньоплатановий, ясен звичайний та інші породи.

Для весняного лісовід­нов­лення у 2018-му році на кожен суцільний зруб складаються: детальний проект лісових культур, де вказано лісництво, квартал, виділ, площу, головну породу, тип лісорослинних умов, спосіб посадки, кількість запланованого садивного матеріалу, а також схема змішування культур задля підвищення стійкості насаджень до несприятливих умов, шкідників та катаклізмів. Головною метою лісовідновлення є збережен­ня і відновлення корінних дерево­станів регіону.

Лісовідновлення – це не піар-кампанія, не спектакль для засобів мас-медіа, владних структур та громадськості. Це тривалий і клопіткий процес, який включає збір лісового насіння, часто у важкодоступних місцях, висушування у спеціально підготовлених приміщеннях (сушілках), з дотриманням температурного та світлового режиму. Щодо хвойних порід (ялини європейської, модрини європейської і т. д.), то переробка шишок відбувається у спеціальних барабанах, де проходить процес вивільнення насінин шляхом рівномірного перемішування під дією температурного впливу. Кінцевий етап обробки насіння – очищення лісового насіння від смоли, лусочок, хвої та часткове обезкрилення шляхом просівання через сита різного діаметру.

З добутого насіння фор­мується партія, з якої від­бирається середній зразок, який відправляють на апро­бацію (дослідження) до лісонасіннєвої лабораторії, для визначення посівних властивостей. На кожну партію видається посвідчення про кондиційність насіння, після чого його висівають у розсадниках.

Після сходження за сіянцями ведуть догляди шляхом прополювання, розпушування та зрошування ґрунту. Через рік сіянці висаджують (шкілкують) рівномірно у рядки на однаковій відстані.Через 3-4 роки посадковий матеріал (15-30 см.) готовий для висадки у природні умови на лісовідновлювальній площі. Після такого тривалого підготовчого процесу організовується весняна та осіння посадки майбутнього лісу.

Підготовчий до лісовід­новлення процес описую для того, щоб громадські активісти, люди інших професій, журналісти, які часто не розуміють цих азів лісогосподарської діяльності працівників лісової галузі та попу­лістично грубо звинувачують лісівників у їхній злочинній діяльності або бездіяльності.

Зазвичай ми не маємо часу виступати в засобах масової інформації, кричати на вулицях та громадських місцях про безлад в країні, писати статті в пресі, виступати на телебаченні, прослідковувати за інформацією в Інтернеті, констатувати чи відповідати на безпідставні звинувачення некомпетентних у лісовій галузі осіб. Чому так відбувається? Бо хто вирощує хліб, виробляє м’ясо і молоко, садить, доглядає й охороняє ліс, виховує дітей, лікує хворих, не слідкує за тими, хто сидить в барах, стоїть на вулицях, грає в азартні ігри, проявляє так звану громадську активність у віртуальному світі. Лісівники зайняті клопіткою працею, яку обрали улюбленою професією.

Хотілося б запитати так званих громадських активістів, який вищий навчальний заклад їх готує? Який факультет? Яку кваліфікацію здобули? Де працюють? Яку зарплату отримують? Який фізичний або інтелектуальний продукт вони виробляють?

В студентські роки мене обрали на посаду громадського декана біологічного факультету, разом зі студентським колективом організовували різні конференції, круглі столи, відстоювали честь факультету на брейн-рингах, олімпіадах, спортивних змагання, висаджували разом із місцевою владою саджанці. Головною нашою метою було внести вклад у розвиток факультету, ВНЗ та міста, яке за 6 років навчання стало для нас рідним. Здобувши професію біолога, знайшов роботу за професією. Не став громадським популістом, критикуючи тих, хто працює, тому закликаю всіх активних мешканців краю не на словах, а на ділі проявляти власну активність.

Запрошуємо школярів, громадських активістів, депутатів та представників ЗМІ долучитись до цьогорічної весняної лісокультурної кампанії (орієн­товні терміни 21 березня – 25 травня). Ми охоче надамо можливість кожному проконтролювати процес посадки та посадити власне дерево у рідних Карпатах. Це буде найкращим внеском у добру справу та приклад реальної любові до природи.

За детальною інформацією звертайтеся до лісництв за місцем проживання та за контактним телефоном:

067 312 23 01,
096 874 9816.