Щоб створити високопродуктивні насадження, лісівники впродовж 3-4 років вирощують стандартний посадковий матеріал, інформує”Зоря Рахівщини”. Більшість – у базовому лісовому розсаднику Діловецького лісництва. Також у кожному лісництві створено лісові, індивідуальні та піднаметові розсадники. Щорічно вирощуємо більше півмільйона штук стандартних сіянців основних лісоутворюючих порід. Асортимент садивного матеріалу різний: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська, сосна звичайна, бук лісовий, дуб звичайний, дуб скельний, клен несправжньоплатановий, ясен звичайний та інші породи.
Для весняного лісовідновлення у 2018-му році на кожен суцільний зруб складаються: детальний проект лісових культур, де вказано лісництво, квартал, виділ, площу, головну породу, тип лісорослинних умов, спосіб посадки, кількість запланованого садивного матеріалу, а також схема змішування культур задля підвищення стійкості насаджень до несприятливих умов, шкідників та катаклізмів. Головною метою лісовідновлення є збереження і відновлення корінних деревостанів регіону.
Лісовідновлення – це не піар-кампанія, не спектакль для засобів мас-медіа, владних структур та громадськості. Це тривалий і клопіткий процес, який включає збір лісового насіння, часто у важкодоступних місцях, висушування у спеціально підготовлених приміщеннях (сушілках), з дотриманням температурного та світлового режиму. Щодо хвойних порід (ялини європейської, модрини європейської і т. д.), то переробка шишок відбувається у спеціальних барабанах, де проходить процес вивільнення насінин шляхом рівномірного перемішування під дією температурного впливу. Кінцевий етап обробки насіння – очищення лісового насіння від смоли, лусочок, хвої та часткове обезкрилення шляхом просівання через сита різного діаметру.
З добутого насіння формується партія, з якої відбирається середній зразок, який відправляють на апробацію (дослідження) до лісонасіннєвої лабораторії, для визначення посівних властивостей. На кожну партію видається посвідчення про кондиційність насіння, після чого його висівають у розсадниках.
Після сходження за сіянцями ведуть догляди шляхом прополювання, розпушування та зрошування ґрунту. Через рік сіянці висаджують (шкілкують) рівномірно у рядки на однаковій відстані.Через 3-4 роки посадковий матеріал (15-30 см.) готовий для висадки у природні умови на лісовідновлювальній площі. Після такого тривалого підготовчого процесу організовується весняна та осіння посадки майбутнього лісу.
Підготовчий до лісовідновлення процес описую для того, щоб громадські активісти, люди інших професій, журналісти, які часто не розуміють цих азів лісогосподарської діяльності працівників лісової галузі та популістично грубо звинувачують лісівників у їхній злочинній діяльності або бездіяльності.
Зазвичай ми не маємо часу виступати в засобах масової інформації, кричати на вулицях та громадських місцях про безлад в країні, писати статті в пресі, виступати на телебаченні, прослідковувати за інформацією в Інтернеті, констатувати чи відповідати на безпідставні звинувачення некомпетентних у лісовій галузі осіб. Чому так відбувається? Бо хто вирощує хліб, виробляє м’ясо і молоко, садить, доглядає й охороняє ліс, виховує дітей, лікує хворих, не слідкує за тими, хто сидить в барах, стоїть на вулицях, грає в азартні ігри, проявляє так звану громадську активність у віртуальному світі. Лісівники зайняті клопіткою працею, яку обрали улюбленою професією.
Хотілося б запитати так званих громадських активістів, який вищий навчальний заклад їх готує? Який факультет? Яку кваліфікацію здобули? Де працюють? Яку зарплату отримують? Який фізичний або інтелектуальний продукт вони виробляють?
В студентські роки мене обрали на посаду громадського декана біологічного факультету, разом зі студентським колективом організовували різні конференції, круглі столи, відстоювали честь факультету на брейн-рингах, олімпіадах, спортивних змагання, висаджували разом із місцевою владою саджанці. Головною нашою метою було внести вклад у розвиток факультету, ВНЗ та міста, яке за 6 років навчання стало для нас рідним. Здобувши професію біолога, знайшов роботу за професією. Не став громадським популістом, критикуючи тих, хто працює, тому закликаю всіх активних мешканців краю не на словах, а на ділі проявляти власну активність.
Запрошуємо школярів, громадських активістів, депутатів та представників ЗМІ долучитись до цьогорічної весняної лісокультурної кампанії (орієнтовні терміни 21 березня – 25 травня). Ми охоче надамо можливість кожному проконтролювати процес посадки та посадити власне дерево у рідних Карпатах. Це буде найкращим внеском у добру справу та приклад реальної любові до природи.
За детальною інформацією звертайтеся до лісництв за місцем проживання та за контактним телефоном:
067 312 23 01,
096 874 9816.