У Мукачівському лісгоспі дбають про добробут своїх працівників і збереження лісів

Закарпатські лісівники організували для журналістів цікавий прес-тур
29.01.2016
У Мокрянському лісгоспі побільшало прибутків
03.02.2016

У Мукачівському лісгоспі дбають про добробут своїх працівників і збереження лісів

Перше, що впадає у вічі, коли відвідуєш державне підприємство «Мукачівське ЛГ», —  це чистота і порядок як у самій адмінбудівлі, так і довкола неї. І така ситуація спостерігається у кожному з шести лісництв, що входять до складу цього лісогосподарства. Тому відразу формується враження,  що підприємством керує добрий господарник.  Це враження тільки посилюється після знайомства з очільником Мукачівського лісгоспу Василем Анталовським. Виявляється,  відколи Василь Васильович очолив це підприємство, воно досить швидко з відстаючих перейшло до категорії передових. Тут уже давно забули про заборгованість, недоїмки до бюджету, страх перед неминучим банкрутством. Тож не дивно, що свого часу колектив мукачівських лісівників гаряче виступив на захист свого керівника і відстояв його. Чіткий у розпорядженнях, з гарним почуттям гумору, але водночас дуже строгий та вимогливий, а найголовніше, справжній професіонал — так про нього відгукуються колеги. Таким побачили його й ми.

— Василю Васильовичу, ви очолили ДП «Мукачівське ЛГ» у непростий для нього період. Яку нішу серед інших лісгоспів області підприємство займає сьогодні?

— Справді, у травні 2009 році, коли я прийняв це підприємство, там була критична ситуація — багато людей хотіли звільнитися з роботи. Але ми якось зуміли переконати працівників, що все буде добре. Так втримали найкращих спеціалістів. Згодом зуміли стабілізувати фінансове становище  і поступово вийшли на якісно кращий рівень. Скажу більше, до кінця 2009-го всю заборгованість, яка була у лісгоспі, а вона на той час становила близько 4,5 мільйона гривень, нам вдалося виплатити, люди нарешті отримали заробітну плату. Тобто наступний рік ми вже починали, як кажуть, з чистого аркуша. Щодо того, як ми виглядаємо на фоні інших підприємств області, то зауважу, що не найгірше. Коли я прийняв Мукачівський лісгосп,  він був приблизно на 14 місці, а нині —  на третьому-четвертому в Закарпатському ОУЛМГ.

— Які параметри враховуються для визначення цього місця?

— Існує чимало різних параметрів. Закарпатське обласне управління у кінці року підбиває підсумки роботи лісогосподарств за всіма цими показниками, серед них у першу чергу  заготівля і реалізація деревини.  Так з’ясовується реальний  стан справ по кожному підприємству, а звідси «вимальовується» загальна картина. За допомогою порівняльної характеристики і визначають, хто на якому місці.

— Цікаво, якою є середньомісячна заробітна плата у вашому лісовому господарстві і чи вдається її вчасно виплачувати?

— У 2015 році середньомісячна заробітна плата працівників ДП «Мукачівське ЛГ» становила   понад 4700 гривень. Намагаємося завжди виплачувати вчасно, принаймні до сьогодні заборгованостей не було. Це при тому, що порівняно з попереднім роком у 2015-му збільшилася середньооблікова  кількість штатних працівників, і  тепер вона становить 205 осіб. З них інженерно-технічного персоналу десь 30-35 осіб, решта це майстри і робітники. Я вважаю, що люди повинні отримувати гідну заробітну плату, тому маємо ще над чим працювати. Але для Закарпаття це непогана зарплатня.

— Які головні напрями діяльності ДП «Мукачівське ЛГ»?

— На території нашого лісогосподарства знаходяться шість лісництв. Вони поділяються на верхні і нижні. Це, зокрема, Майданське, Кленовецьке, Мукачівське, ВНС «Березинка», Морозівське, Чинадіївське лісництва. У кожного своя специфіка ведення господарства. Сьомим підрозділом можна вважати промисловий майданчик, де збирається вся заготовлена лісництвами  продукція. Тут є цех  розкрижування деревини – частину продаємо, дещо  відправляємо на пилораму, решта йде  у цех переробки низькоякісної деревини. Основними напрямами діяльності нашого підприємства є лісозаготівля, лісівництво (ведення лісового господарства)  і переробка деревини. Намагаємося заготовляти лісопродукцію, не завдаючи при цьому шкоди природі. Для цього маємо відповідну техніку, яка допомагає  акуратно проводити трелювання.

— Майже 50 відсотків лісофонду  вашого господарства становлять рекреаційно-оздоровчі ліси, природоохоронного, наукового та історико-культурного призначення.  Чи не додають вони вам клопоту, чи не тягнуть на дно?

Анітрохи. Адже наше підприємство в рік має рубок головного користування, тобто державного лісосічного фонду,  до 30 тисяч кубометрів. На мою думку, якщо раціонально розкрижовувати  і використовувати деревину при нинішніх цінах, то можна спокійно працювати і при такому розкладі. Водночас не варто забувати ще про один вид рубок, пов’язаний з веденням лісового господарства. Тут скажу образно: ліс – він, як людина, з часом старіє, починає висихати.   Тому потрібно за ним доглядати, вчасно забирати старі дерева, щоб можна було їх використати. Завдяки таким рубкам ми маємо ще близько 15 тисяч кубометрів деревини в рік. Тобто за рік наш лісгосп може рубати 45-50 тисяч кубометрів деревини. Площа лісгоспу становить  27 тисяч гектарів, приріст на одному гектарі сягає 4 – 4,5 кубометрів деревини. Якщо ці цифри перемножити, то виходить, що Мукачівський лісгосп спокійно може рубати до 100 тисяч кубів. Але нам таких обсягів заготівлі навіть не потрібно.  Зауважу, що кожне зрубане дерево проходить ретельний електронний облік.  Інформація заноситься у базу даних. Якщо потім просканувати чип, встановлений на деревині, то інформація повинна збігатися з даними у базі. Із запровадженням електронного обліку деревини, збільшилися обсяги реалізації, вдається уникати незаконних продажів.

— Які плани на майбутнє, як збираєтеся розвиватися у найближчі роки?

Ми запланували собі придбати ще кілька одиниць техніки. Насамперед, хочемо придбати трактор МТЗ-82, на базі якого встановлюється лебідка для трелювання деревини у лісі. Пізніше маємо намір купити автомобіль марки «Нива».  Та найголовніше, звичайно, збираємося не погіршувати стан підприємства. До речі, протягом 2013-2015 років нам вдалося вже придбати  три нові гідроманіпулятори, що встановлюються на базі вантажного автомобіля «Урал».  Їх використовуємо для навантаження  і вивезення лісопродукції.

Свого часу ви придбали дровокольний верстат. Чи задоволені ви ним, а можливо, це викинуті на вітер гроші?

Цей верстат вже встиг окупитися за три роки, відколи ми його придбали.  Був попит на колоті дрова, тож колун не простоював. Ці дрова відправляємо і на експорт, і на внутрішній ринок. Вартість однієї палети  (1,2  кубометра)  сягає до 550 гривень. На сьогодні, враховуючи сучасні ціни, це не так дорого. До того ж, не потрібно наймати майстрів. Споживачі  отримують готові, поскладані дрова. Маємо багато замовників і серед місцевого населення, і за кордоном.

— Чи вирощуєте власну розсаду? 

На базі ВНС «Березинка» маємо гарний розсадник деревних і чагарникових порід. Багато з них є інтродуцентами, тобто були завезені з різних країн світу для наукових досліджень. Значна частина у нашій місцевості добре прижилася. Саджанці, виплекані в дендрарії «Березинка», в основному реалізуються через магазин-лісовичок.  Також приїжджають покупці з інших областей. Вирощуємо тут різні породи,  котрі  використовуються  переважно для озеленення територій.  Кожне деревце має свою подальшу долю: деяких потім висаджують у парках, лісах, у навчальних закладах, присадибних ділянках громадян тощо. Найбільшим попитом користуються туя західна і східна, тис ягідний, ялівець. А в Кленовецькому лісництві кілька років тому ми заклали плантацію новорічних ялинок. Цьогоріч вона  принесла нашому господарству непогані прибутки.  Тож, як бачите, наше господарство не тільки рубає, а й активно вирощує дерева.

— Дякую за розмову.

Ольга Стефанець

DSC_0599-w1200-h800 DSC_0580-w1200-h800 DSC_0575-w1200-h800

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *