У Брустурянському лісгоспі триває активна заготівля «майбутніх лісів»

Виноградівський лісгосп успішно пройшов аудит
18.10.2016
Україна та Австрія підписали Меморандум про співпрацю в галузі лісового господарства
20.10.2016

У Брустурянському лісгоспі триває активна заготівля «майбутніх лісів»

У Брустурянському лісовому та мисливському господарстві активно заготовляють насіння хвойних і листяних дерев.
В ДП «Брустурянське ЛМГ» переважаючими лісовими породами дерев є хвойні, тому вони активно використовується для відновлення і розведення лісів. Отримання насіннєвого матеріалу починається зі збору шишок. Працівники підприємства збирати шишки ялини та кедру почали уже, і тепер роботи вистачить на цілу зиму. Лісівники зізнаються, робота ця досить трудомістк13895151_1737547129832692_5303561346743047815_nа, але дуже важлива для майбутнього лісів краю, адже без насіння неможливо відновлення ділянок, які втратили ліс. На сьогоднішній день працівниками лісового господарства заготовлено вже понад 300 кілограмів шишок ялини европейської.
Як зазначає директор держлісгоспу Михайло Бігун, цьогоріч лісівниками було побито рекорд – зібрано понаднормову кількість насіння ялини звичайної:
«У минулому році ми вже припускали, що 2016 рік буде урожайним. Компанія по заготівлі лісонасіннєвої сировини в таких обсягах проводиться в нашому лісовому господарстві вперше за багато років. Адже на кількість смерекової шишки в минулому році вплинула погода і низька врожайність. Весна минулого року почалася відразу зі спеки. Частина озимини, це маленькі однорічні зелені соснові шишечки, у зв’язку з різким потеплінням минулої весни відмерла. На даний момент заготовлено понад 300 кілограмів шишок ялини при встановленому плані в 432 кілограми. Хоча це тільки початок заготівлі. Цього року такий високий урожай був передбачуваний, адже ялина звичайно рясно плодоносить тільки раз в 3-7 років. І це якраз 2016 рік. Особливість шишки така, що 100 кілограмів шишки дорівнює чистого насіння від 1 до 4%. Відповідно, при переробці маса 1000 штук насінин буде отримано 5,1 грама. Якщо ж треба заготовити 1 кілограм насіння, то доведеться зібрати понад 200 тисяч штук насінин. Відповідно до технології, частина насіння буде висіяна навесні».
 
«Все, що нині вродило в наших хвойних лісах, лісівники намагаються зібрати і відправити на переробку в стаціонарну шишкосушарку при температурі +45 градусів. Це оптимальна температура для того, щоб шишка розкрилася. Насіння зберігаються в спеціальних наметових складах при певному мікрокліматі та в розсипчастому стані, що дозволяє збільшувати терміни їх зберігання насіння до 30 років без втрати якості. Переробка заготовлених шишок триватиме до березня. Техніка заготовки шишок ялини – процес трудомісткий і досить витратний, але при дається в знаки. Ми вже сьогодні закладаємо основу відтворення наших рідних закарпатських лісів», – підсумував Михайло Миколайович.
Василь Золотар, лісничий Кедринського лісництва:
«На сьогодні силами лісової охорони майстрів лісу, працівників підприємства та сезонних найманих лісокультурниць під керівництвом майстрів лісу вже заготовлено лісового насіння в такій кількості, щоб забезпечити власним високоякісним садивним матеріалом не тільки свої лісові розсадники, а ще й питомники інших лісгоспів краю. Щоб в розплідни14690987_337483083271908_3005934759502449136_nках виросли життєстійкі сіянці, які згодом будуть використані для лісовідновлення, перед посівом насіння перевіряють на якість у ВП «Закарпатській лісонасіннєвій лабораторії». Основні параметри, на підставі яких насінню присвоюється клас якості (перший, другий або третій) – це енергія проростання і схожість. Якщо у насіння ці показники нижчі за нормативні, то такі до посіву не допускаються. Щодо листяних порід – клен-явір, бук та ясень, тобто основних лісоутворюючих порід, які ростуть на теренах лісових угідь. Ці породи дерев ми починаємо заготовляти з жовтня. Процедура набагато легше, однак у неї є свої нюанси. Цим породам необхідна стратифікація, яка допоможе вивести насінину зі стану глибокого біологічного спокою аби посадити у ґрунт навесні».
 
Пані Олена живе в селі Лопухово, Тячівського району. Працює лісокультурницею у лісовому питомнику Кедринсього лісництва. Вона – справжній професіонал – знає і готова працювати на благо лісів Закарпаття.
 
«За весь переживаю, – зізнається пані Олена, – так важливо, щоб міцними були саджанці. Від них залежить сила майбутніх лісів. Вирощування ялини та кедру в питомнику – найважливіша ланка в процесі лісовідновлення. Працювати подобається саме на цій роботі, колектив дружній, зарплатня достойна і ніхто не ображає. Лісівники та люди відносяться з повагою і саме головне, – працюю вдома і поряд із родиною».
Вона так захоплююче розповідає про свою роботу, що так і хочеться піти і працювати разом із нею! Пані Олена натхненно і відповідально ставиться до справи, так і здається, що головне місце на землі – Кедринський розсадник. Єдине питання, на яке вона не змогла з ходу відповісти: скільки мільйонів хвойних деревцят вирощено за допомогою її тендітних рук. Звичайно, можна підрахувати, от би хто зайнявся!
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *