Лісівники Закарпаття працюють на відновлення
25.06.2020
Щирі вітання!
26.06.2020

Щодо причин повіні у Карпатах

Велике стихійне лихо спіткало жителів Карпатського регіону. Уряд, громадські організації та органи влади всіх рівнів вживають дієві кроки для якомога швидшого подолання наслідків повіні. Проте на цьому фоні загальнонаціональної біди, все частіше спостерігаються випадки лобіювання власних інтересів деяких громадських діячів та «горе-експертів».

На думку фахівців за некваліфікованими висловами чи діями таких осіб, криється викривлення дійсності та нагнітання ситуації в суспільстві задля само-піару, адже ліс і рубки – хайпова тема. Зокрема це стосується пошуку винних у причинах стихійного лиха. Чимало виступів всіляких «горе-експертів» у засобах масової інформації пов’язують катастрофічні паводки в Карпатах із вирубкою гірських лісів. Проте ці висновки базуються лише на припущеннях і не враховують дійсного стану лісів, а також результатів наукових досліджень щодо водо-регулюючої ролі дерев.

Щодо лісів Карпат, то значні переруби в них дійсно  мали місце після Другої світової війни. Лише протягом 1946-1957 років обсяги рубок іноді утричі перевищували розрахункову лісосіку. Вирубка пояснювалась потребою  відбудови зруйнованого війною господарства. Починаючи з 70-х років обширні вирубки були заліснені. Наразі рубки лісів ведуться  у межах науково-обгрунтованої норми – розрахункової лісосіки. Більш того, протягом останніх років, лісосіка у Закарпатській області недовикористовується. Інтенсивність лісокористування  становить біля 45 процентів річного приросту деревини в лісах, в той час як в країнах Європи, з якими досить часто порівнюють Україну, у Австрії, Німеччині, Угорщині, Чехії, Словаччині та інші, цей показник сягає 80% річного приросту деревини.

В Україні посилено охорону від незаконних рубок, з кожним роком площі лісозаготівлі зменшуються. Закарпаття однією з перших областей почало перехід на вибірковий спосіб проведення рубок. Відповідно обсяги суцільних зрубів зменшились майже втричі:

2016 рік – 3420 га;
2017 рік – 2503 га;
2018 рік – 1939 га;
2019 рік – 1322 га. 
Аналогічна тенденція зберігається також у 2020 році.
Разом з тим, всі ділянки, на яких проходили рубки, у цей рік або наступного лісовідновлюються. В Закарпатській області немає жодного незалісненого зруба.

Завдання, над якими зараз працюють практики і науковці лісового господарства – це вдосконалення лісокористування в горах при одночасному збереженні і підвищенні водорегулюючих властивостей лісу, оптимізація ведення господарства по водозборах рік і потоків, у межах яких необхідно підтримувати належний рівень лісистості, вікову структуру насаджень.

 Щодо водорегулюючої ролі лісів

Як показує практика, навіть з допомогою суцільного залісення водозборів гірських рік не вдається повністю регулювати паводковий стік води, адже ліс має свою волого-поглинаючу межу. Отже лише за допомогою дерев приборкати стихію гірських рік неможливо. Необхідна ціла система заходів, яка включала б насамперед гідротехнічні споруди і в першу чергу – протипаводкові водосховища, як основний захід боротьби з паводками, потрібне спорудження дамб, укріплення берегів річок підпірними стінками, регулювання русел річок.

Після паводків 1998 та 2001 років Президентом України було дано доручення Національній академії наук України встановити причини виникнення цього явища. Крім цього, були створені Урядові комісії за участю провідних вчених та представників відповідних міністерств і відомств. В експертних висновках цих комісій визначено, що негативні явища природи, які в останні роки спостерігаються в Карпатах, це наслідок не рубок лісу, що проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів, а інших антропогенних і природних факторів.

Із вищенаведеного випливає питання, чому, все-таки за високого рівня лісистості, мала місце катастрофічна повінь? Протягом декількох десятиліть науковими установами в Карпатах ведуться стаціонарні спостереження і експедиційні дослідження з метою вивчення водорегулюючої ролі лісів. Вплив лісів на гідрологічний режим в Карпатах найбільше дослідив Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва (УкрНДІгірліс, м. Івано-Франківськ). Результати 40-річних експериментальних досліджень свідчать, що ліс дійсно має велике екостабілізуюче значення, виконує водорегулюючі і протиерозійні функції. Він суттєво підвищує водопроникність грунту, регулює цим самим річковий стік. Деревостани в горах здатні в 4 рази зменшувати піки паводків. Разом з тим у регулюванні водного режиму лісова рослинність має далеко не безмежні можливості. В умовах надмірних опадів і високої насиченості вологою – ліс не може перевести поверхневий стік води у внутрішній. Для стиглих лісів такою межею є добовий рівень опадів у 175 мм. Перевищення цього показника викликає катастрофічні повені навіть там, де господарська діяльність у лісах не ведеться.

За даними оперативної  інформації обласних центрів з гідрометеорології, щодо складних погодних умов за 23-24 червня у Закарпатській, Івано-Франківській і Чернівецькій областях сума опадів місцями сягала 2-х місячних норм..

Щодо ведення лісового господарства

Для того щоб визначити рівень ведення лісового господарства Україні відповідно до європейських нормативів –ДаЛРУ за допомогою  незалежних міжнародних експертів  проводить сертифікацію лісів. Вона полягає в оцінці міжнародними аудиторами відповідності системи та технологій ведення лісового господарства згідно міжнародних вимогам і критеріїв Лісової опікунської ради (FSC), з видачею відповідного сертифікату міжнародного зразка. При проведенні лісової сертифікації лісогосподарські підприємства довели, що рівень ведення лісового господарства в них відповідає сучасним міжнародним вимогам. Господарювання в лісах здійснюється на принципах сталого розвитку, із збалансованим і виваженим вирішенням екологічних, соціальних та економічних питань.

Фахівці вважають, що за умов які склались у цьому році в Карпатському регіоні роль лісу не могла бути вирішальною. Свідченням цього є ситуація на територіях природно-заповідного фонду, де господарська діяльність зовсім не ведеться, а наслідки стихії подібні до інших лісів. Існуючі обсяги рубок не були і не могли бути причиною стихійного лиха, як це стверджують окремі особи.

Перш ніж шукати цапа-відбувала і розпочинати охоту на відьом, так званим горе-експертам та всіляким громадським діячам – потрібно всебічно вивчити й розібратись у ситуації, а не використовувати чиюсь біду для власного піару.

Зараз саме час проявити свою громадянську свідомість, об’єднати зусилля й допомогти тим хто опинився в біді.

 

Коментарі вимкнені.