ДП «Мокрянське лісомисливське господарство»

ДП «Мукачівське лісове господарство»
25.03.2015
ДП «Міжгірське лісове господарство»
25.03.2015

 

Про підприємство

Керівництво:

Куцин    Володимир    Миколайович    директор

Михальчич Микола    Миколайович    головний лісничй
Сойма Василь Іванович   головний інженр
Брай Василина    Миколаївна    голловний бухгалтер
Балабан    Василина    Василівна    головний економіст

ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» розташоване на півночі східної частини Закарпатської області, на території Тячівського адміністративного району. Північна та північно-східна частини території лісомисливгоспу займають південні схили Привододільних Горган і за комплексним лісогосподарським районуванням Західного регіону України віднесені до Високогірного лісогосподарського району з ялицево-смерековими і чистими смерековими лісами та рослинністю полонин. Південна та південно-західна частини території підприємства приурочені до схилів гірського хребта Красна і віднесені до лісогосподарського району Полонинських Карпат з буковими, ялицево-буковими лісами та рослинністю полонин. Лісові масиви підприємства розміщені переважно у басейні річки Мокрянки та її численних приток, найбільшою з яких є річка Яновець.

Природоохоронну діяльність та ведення лісового і мисливського господарства підприємство здійснює на земельних ділянках лісового фонду, наданих йому у постійне користування, загальною площею 47 000 га. Лісові насадження з переважанням у складі бука займають 70, а з переважанням смереки – 29 % від площі, вкритих лісовою рослинністю земель. На окремих, незначних за площею ділянках, може домінувати ясен, явір, ялиця, граб та інші породи. Але загальна площа цих окремих ділянок не перевищує 1 відсотка вкритих лісовою рослинністю земель.

За висотою над рівнем моря лісовий фонд розміщений у межах 450-1700 м, що обумовлює відчутні прояви вертикальної зональності, а відповідно й умов місцезростання. В лісовому фонді, площа якого віднесена до лісогосподарського району Полонинських Карпат, до висоти 600 м переважають грабово-букові ліси, на висотах від 600 до 1000 м поширені чисті букові ліси, а вище цього рівня і до висоти біля 1200 м можуть зростати яворово-букові і рідко буково-яворові ліси. Переважаючими типами лісу до висоти 600 м є вологі грабові бучини і субучини. Трапляються свіжі грабові бучини і субучини, вологі чисті бучини і свіжі чисті субучини переважають на висотах від 600 до 1000 м. На висотах від 1000 до 1200 м представлені вологі приполонинні бучини і субучини.

У лісових масивах, площі яких знаходяться у Високогірному лісогосподарському районі, різноманітність типів умов місцезростання і типів лісу визначається розташуванням насаджень на гірських схилах. Так, на верхніх частинах схилів Привододільних Горган, де за ступенем багатства домінують сугруди вологих гігротопів, переважаючими типами лісу є вологі чисті сурамені, рідко смерекові субори. У нижніх частинах цих схилів переважають вологі букові та буково-ялицеві сурамені й рамені, а також смереково-ялицеві та смерекові бучини і субучини.

Тутешнім лісівникам добре відомо, що корінні деревостани не займають всієї площі лісового фонду підприємства. Не завжди правильні підходи до господарювання в лісах у минулому вкупі з періодичними стихійними лихами призвели до змін у якості лісового фонду лісомисливгоспу. Сьогодні важко сприймаються масштаби та обсяги пошкоджень насаджень стихійними лихами. Найбільшої шкоди лісовому господарству району розташування підприємства у різні періоди завдали вітровали. Особливо небезпечними є Привододільні Горгани, в районі яких через Карпати проходять циркуляційні течії ультраполярних повітряних мас. До цього ж, у цій місцевості поширені малопотужні, кам’янисті ґрунти, які завжди вологі, і на яких смерека формує виразно поверхневу кореневу систему і тому її насадження тут нестійкі проти механічної дії вітру. З відомостей, які зібрав та опублікував проф. Стойко С.М., дізнаємося, що у 1885 році в басейні річки Мокрянки пройшов вітровал на площі 258 га з кубомасою повалених дерев 136 тис. куб. м, у 1957 році в басейнах річки Мокрянки і річки Брустурянки повалило лісу на площі 3528 га з кубомасою 1058,6 тис. куб. м. На великих площах смерекових одновікових, високобонітетних насаджень пройшли вітровали у 1964 році. Тоді в Усть-Чорнянському лісокомбінаті, до складу якого входили лісові масиви теперішніх Мокрянського та Брустурянського   лісомисливгоспів, обсяг   пошкодженої вітровалом смерекової деревини сягав 830 тис. куб. м.

Не можна не згадати і про пагубний вплив на формування сьогоднішніх насаджень інтенсивного лісокористування у минулому. Ще донедавна, у 90-х роках минулого століття, розміри головного користування тут удвічі перевищували сьогоднішні. У 70-80-х роках того ж століття заготівля деревини під час рубок головного користування у 4 рази перевищувала теперішні обсяги. Велику кількість ліквідної деревини заготовлялось   при лісокомбінаті і від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, що у поєднанні із застосуванням недосконалої технології проведення вибіркових рубок також сприяло пошкодженню і розладнанню деревостанів.

Тому, на жаль, сьогодні доводиться констатувати, що внаслідок не завжди правильного ведення лісового господарства у минулому, негативного впливу стихійних явищ, а також інтенсивного лісокористування у XIX столітті із застосуванням підневільно-вибіркових і суцільних рубок на великих площах, значна частина лісового фонду підприємства зайнята похідними ялиновими деревостанами. Трапляються і порослеві букняки. Заміна цих похідних деревостанів на корінні за породним складом насадження є найголовнішим стратегічним лісогосподарським завданням мокрянських лісівників.

Тепер у лісомисливгоспі всі лісогосподарські заходи здійснюють за вимогами лісової типології, на базі якої проводиться і лісовпорядкування. До кожної окремої ділянки лісових земель, на рівні таксаційного виділу, практикується індивідуальний підхід з проектування та виконання заходів, спрямованих на створення і формування корінних за породним складом насаджень. При лісовідновленні перевагу надають природному поновленню в лісах букової формації, а у похідних смеречниках застосовують штучні способи лісовідновлення – посадку і, рідше, посів. Щорічні обсяги лісовідновлення становлять 120-130 га.

Стандартний садивний матеріал, який використовується для лісовідновлення, вирощують у власних розсадниках загальною площею 8 га. Покращене насіння основних лісоутворюючих порід заготовляють в основному на об’єктах створеної тут лісонасіннєвої бази. Лісокористування в лісомисливгоспі обмежене. Заготівля деревини під час рубок головного користування здійснюється тільки на 15943 га, або на 51,3 % вкритої лісом площі.

Мисливське господарство ведеться спеціалізованим підрозділом підприємства з відповідною єгерською службою. В лісах лісомисливгоспу водяться олені, козулі, кабани, ведмеді, дикі коти, рисі, лисиці, зайці, куниці, білки, видри та інші. Кожного року для лісової фауни заготовляється 100 центнерів сіна, 800 штук кормових віників, влаштовується 48 солонців, встановлюється 40 годівниць. Проводиться підгодівля звірів і птахів картоплею і зерном.

Мета колективу ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» – з кожним роком поліпшувати якість і збільшувати продуктивність лісів підприємства. Шлях для досягнення мети пролягає через наполегливу працю з використанням наукових досягнень та набутого досвіду.

Контакти:

90523, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Красна, вул. Підчос, 87.
тел.: +38(03134) 7-62-21,
e-mail: mokra_lmg@mail.ru