Не трофеями єдиними: лісівники поділилися таємницями бджільництва

Трофей Best of the Best: найкращі з найкращих мисливців Закарпаття нагороджені вищими відзнаками облвлади
29.07.2017
Великобичківський лісомисливгосп презентував свої найкращі трофеї
30.07.2017

Не трофеями єдиними: лісівники поділилися таємницями бджільництва

Обласне веселе і пізнавальне свято розвернулося на облаштованій за всіма правилами техніки безпеки та полювання у Шаланківському лісництві, урочищі «Великий ліс»і. Його учасниками і гостями стали кілька сотень людей. Програма свята була насиченою: виставки мисливських собак, трофеїв і опудал, розважальні заходи для всіх охочих і різьбярство по дереву.
 
Настрій всім створювали ансамбль народних пісень «Гудацька тайстра», колективи Виноградівського району та гості з Волині.
 
У святкуванні взяли участь перші особи області – Геннадій Москаль, Віктор Мікулін, Михайло Рівіс, Йосип Борто, Валерій Мурга, Олег Воєводін, Богдан Андріїв, Ігор Коцур, депутати Закарпатської облради
VІІ скликання – Роман Фурман, Наталія Костелеба-Веремчук, Ільдіко Орос, голови районних і селищних рад, керівники держлісгоспів, туристи та мисливці.
 
Кожний район представив свої найкращі мисливські здобутки. Однак окрім таксидермії та виставки трофеїв, лісомисливгоспи представили продукти бджільництва.
 
Лісничого Турбатського лісництва Брустурянського лісомисливгоспу Дмитра Чусу знають як гарного господаря-лісівника. А ще пан Дмитро має оригінальне хобі, захоплення яким свідчить про його особисту участь у пропаганді здорового способу життя.
 
Понад 10 років у вільний від роботи час він із задоволенням займається бджолярством на своїй пасіці, перейнявши цю добре вміння від бджоляра-мандрівника, який ніс рій бджіл крізь ліс. Дмитро побачив бджоляра, поцікавився що саме він несе і купив рій для розбудови пасіки. Тепер у лісівника близько 200 бджолосімей. Розводить Дмитро темну лісову бджолу, вона ж карпатська, вона ж темна європейська Apis mellifera mellifera – один з 29 підвидів медоносної бджоли.
Цей підвид витримує довгі холодні тячівські зими, де мороз зашкалює за -30 градусів, стійкий до хвороб довгих зимівель і за кілька місяців короткого північного літа встигає зібрати стільки меду, що його запасів бджолам вистачає на цілий рік. Колись ареал темної лісової бджоли скоротився через інтенсивну вирубку лісів, але зараз, завдяки інтенсивному лісовідновленню за бджіл можна не турбуватися. Для них на Тячівщині подумали лісівники.
 
«Бджільництво – дуже захоплююча справа. Воно відноситься і до мистецтва, і до ремесла, водночас має серйозну науково-методичну базу. Почавши їм займатися, мене воно захопило і це хобі мені до вподоби. З кожним роком в області все більшає любителів розведення бджіл, – каже Дмитро Чуса. – Цьому, насамперед, сприяють клімат, природа та любов і бажання закарпатців до роботи. У мене багато учнів, які перейняли досвід і тепер займаються бджолярством незалежно».
 
«Мед та віск завжди широко використовувалися як продукти харчування, а також служили оброком при зборі данини, були важливим предметом експорту до Західної Європи. Сторіччя пройшли, а Україна й досі є експортером меду і того року в загальному рейтингу серед країн світу зайняла друге місце».
«Шпильковий ліс – місце, де дихається легко, і навіть повітря має цілющі властивості. Вся справа в корисних речовинах, що виділяються рослиною – вони допомагають впоратися із захворюваннями дихальних шляхів і іншими недугами. Особливо активно виділяють рослини цілющі речовини навесні, під час цвітіння, але, на жаль, далеко не у всіх є можливість щодня здійснювати прогулянки по хвойному лісі. Але ж можна забрати з собою частинку хвойного лісу, щоб насолоджуватися пряним свіжим ароматом і користю рослини! З молодих пагонів шишок варять особливий мед – так званий мед «Шишківка медова» та «Хвоївка медова», насичений вітамінами, мінералами й ефірними маслами. Мед, отриманий з шишок багатий на вітамін «С» і має яскраво виражений лікувальний ефект при бронхолегеневих захворюваннях: бронхіт, ангіна, застуда, а також при грипі. Шпильковий мед робить позитивний лікувальний вплив і на травну систему, на кров, нирки й печінку. Вкрай необхідно вживання такого меду і при порушенні обміну речовин. А ще він лікує серцево-судинну систему, астму та навіть туберкульоз», – підсумував лісничий.
 
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *