Природоохоронні території та збереження біорізномаїття

Природоохоронні території

Для області є характерним, що стратегічні підходи до господарювання у лісах завжди були спрямовані на:

  • збільшення площ лісів;
  • підвищення продуктивності та екологічного потенціалу лісових насаджень;
  • дотримання принципу безперервного та невиснажливого лісокористування;
  • збереження біологічного різноманіття лісових екосистем.

Таких підходів безумовно дотримуються і тепер, про що засвідчує динаміка показників лісового фонду. Зокрема, площа лісів області за останні 50 років зросла більше, як на 10 тис. га, середній запас на 1 га із 186 куб. м у 1946 році зріс до 358 куб. му 2005 році.

Однак, враховуючи місце розташування важливих економічних, середовищно-утворювальних функцій, останнім часом більш гостро постало питання щодо їх природоохоронних функцій. Намітились тенденції впровадження засад сталого розвитку у лісогосподарське виробництво краю. Ці засади передбачають не тільки безперервне та невиснажливе лісокористування, але й нарощення та використання екологічного потенціалу лісів. Тобто, впровадження засад сталого розвитку відбувається яку ресурсному, так і в екологічному аспектах. Разом з тим, лісівникам відомо, що екологічний потенціал лісів на оптимально можливому рівні безперервно може забезпечуватись тільки різновіковими насадженнями. Тому, для безумовного дотримання вимог безперервності та оптимальності використання екологічного потенціалу лісів Закарпаття необхідний поступовий перехід від системи вирощування одновікових та умовно-одновікових деревостанів, які тепер переважають в наших лісах, до формування різновікових насаджень. Зараз це складне і важливе завдання у процесі вивчення і поступового виконання. Формування різновікових насаджень є особливо актуальним для категорій захисних лісів, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення. Для цих категорій лісів найважливішим є постійність виконання насадженнями основних функцій на оптимальному рівні.

Збереження біорізномаїття

З огляду на запровадження засад сталого розвитку у вітчизняному лісовому господарстві та враховуючи європейський і світовий досвід з цього напряму, у лісогосподарському виробництві краю при вирощуванні деревостанів постійно застосовуються методи і способи, що забезпечують максимально наближене до природного формування лісових насаджень. Такі методи і способи, як показує їх тривале застосування у Європі, зокрема у Швейцарії, мають позитивні результати у формуванні та безперервному функціонуванні лісових екосистем, особливо в горах.