Мисливське господарство

                  Мисливське господарство як галузь – сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг  мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;Площа наданих у користування мисливських угідь складає  756 197,2 га

з них

  • лісові угіддя 514 866,9 га. ( 68,1% від загал. площі)
  • польові угіддя 229 203,9 га. (30,3 % від загал. площі)
  • водно-болотні угіддя 12 126,43 га (1,6 % від загал. площі)

Кількість користувачів на території області – 45

З них:

  • 6 державних лісомисливських господарств та держлісгосп. – надано в користування – 147 627 га (19,5% від загал. площі)
  • 39 громадських організацій яким надано в користування – 608 568, 4 га (80,5% від загал. площі).

Всього працюючих у мисливському господарстві державних лісомисливських підприємств  43 чоловік, з них 17 мисливствознавців та 26 єгерів.

Сучасний склад мисливської фауни нараховує 38 видів. Ратичні у фауні Закарпатської обл. представлені 3 родинами, 5 родами, 5 видами, а саме: свиня дика (Sus scrofa Linnaeus, 1758), олень благородний (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), козуля європейська (Capreolus capreolus (Linnaeusm 1758)), лось (Alces alces (Linnaeus, 1758)), зубр (Bison bonasus (Linnaeus, 1758)). До Бернської конвенції віднесено 4 види. Найвищий охоронний статусмає зубр, який внесено до Європейського Червоного переліку та ЧК України. Один вид – свиня дика – не має охоронного статусу (Khoietskyi, Kopach & Chykut,

2014).            Хутрові Закарпаття – природний ресурс, який експлуатує на території області найбільша кількість мисливців. Статистична відомість 2ТП «Мисливство» містить інформацію про 21 вид хутрових і на сьогоднішній день залишається єдиним джерелом відомостей про кількісні показники чисельності популяцій та їхнє добування в Україні. Шість видів із цього переліку взято під охорону (Ruzhilenko 2009, Shevchenko & Shkvyrya 2009, Shkvyrya et al. 2009a, Shkvyrya et al. 2009b, Volokh & Rozhenko 2009a, Volokh & Rozhenko 2009b) і таким чином вилучено з експлуатації. Заєць сірий (Lepus europaeus Pallas, 1778), лисиця (Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)) – види, що використовуються як об’єкти спортивного полювання і мисливського господарства товариств мисливців та рибалок Закарпатської області. Інші види експлуатуються локально, несистематично, поодинокими мисливцями в різних частинах області.

            Використання хутрових на території сучасного Закарпаття має давні традиції. В історичний період хутром куниці, лисиці сплачували податок (Lehoczky 1881), тобто заготівлю проводили промислово до кінця ХІХ століття. Першу спробу оцінювання хутрових, як ресурсу наводить у своїх працях І. І. Колюшев (Kolyushev 1957, 1964) який особливо ретельно оцінює потенціал їхньої експлуатації в промислових масштабах. І. І. Турянін (Turyanin 1972, 1974, 1975, 1988, Turyanin & Turyanin 2002) аналізує не тільки видовий склад хутрових різних систематичних груп, але й вивчає їх із зоонозного погляду, проводячи дослідження з вивчення комплексу ектопаразитів різних екологічних груп ссавців. Відомості про види цієї систематичної групи відбито переважно у фауністичних роботах (Sokur 1952, Sokur 1953, Polushina 1955, Tatarinov 1973, Tatarinov 1979, Zagorodnyuk 1999, Mashura & Mashura 2000, Vasidlov et al. 2001, Dovhanych 2004, Bashta & Potish 2007, Bodnar 2005, Potish & Bashta 2005, Potish 2006). Загалом, наприкінці ХХ століття дослідники менше уваги звертають на вивчення хутрових як природного ресурсу. Оцінювання кількісних параметрів не проводять, увагу акцентують на охоронному аспекті. Відсутність аналізу стану популяцій хутрових в останні десятиліття, їхньої експлуатації, особливостей біології призводить до необ’єктивного оцінювання існування природних популяцій окремих видів і навіть їхнього охоронного статусу. Залучення мисливців як джерела інформації про борсука, зокрема, дало змогу в період з 2000 по 2008 рр. провести широкомасштабні дослідження популяційної динаміки не тільки в межах Закарпатської області, але й загалом України. Як наслідок, охоронний статус виду змінено і вид виведено з Червоної книги. Очевидно, саме відсутність досліджень хутрових як природно ресурсу була причиною того, що в єдиному нормативному документі «Настанова з упорядкування мисливських угідь» (Nastanova 2002) Закарпатська рівнина не розглядається під час лісомисливського господарства.          

У систематичному відношенні хутрові Закарпатської області охоплюють три ряди, вісім родин, чотирнадцять родів двадцять один вид. Такі види, як заєць сірий, білка звичайна (Sciurus vulgaris Linnaeus, 1758), бобер європейський (Castor fiber Linnaeus, 1758), ондатра (Ondatra zibethicus (Linnaeus, 1766)), собака єнотоподібний (Nyctereutes procyonoides Gray, 1834), шакал (Canis aureus Linnaeus, 1758), вовк сірий (Canis lupus Linnaeus, 1758), лисиця звичайна (Vulpes vulpes (Linnaeus, 1758)), куниця кам’яна (Martes foina (Erxleben, 1777)), куниця лісова (Martes martes (Linnaeus, 1758)), норка американська (Mustela vision Schreber, 1777), тхір темний (Mustela putorius Linnaeus, 1758), борсук звичайний (Meles meles (Linnaeus, 1758)), загалом 13 видів можуть бути об’єктами спортивного полювання. Промислового значення не має жоден вид, але хутро обидвох куниць, лисиці звичайної, білки звичайної, ондатри та зайця сірого у 80-х рр. ХХ століття приймали заготівельники у невеликих розмірах. Зі зміною цінової політики на хутро заготівля хутра цих видів, як і інших, припинилась.Куроподібні посідають значне місце серед мисливських трофеїв у мисливців Закарпатської обл. Аналіз відомостей свідчить, що саме цими видами реалізується пропускна спроможність угідь товариств, які отримали угіддя в користування. Серед них переважає фазан, частка інших видів куроподібних є незначною. Очевидно, що це пов’язано із традиціями та територіальною обмеженістю розселення куроподібних. Закарпатська рівнина займає тільки незначну частину Закарпатської обл., що змушує мисливські товариства більше звертати увагу на такий вид, як фазан, доступний для розселення в угіддя, із добре освоєною технологією інкубування та годівлі.

Інформація про стан мисливського господарства за І півріччя 2019 року

Площа наданих у користування мисливських угідь складає  756 197,2 га

з них

  • лісові угіддя 514 866,9 га. ( 68,1% від загал. площі)
  • польові угіддя 229 203,9 га. (30,3 % від загал. площі)
  • водно-болотні угіддя 12 126,43 га (1,6 % від загал. площі)

Кількість користувачів на території області – 45

З них:

  • 6 державних лісомисливських господарств та держлісгосп. – надано в користування – 147 627 га (19,5% від загал. площі)
  • 39 громадських організацій яким надано в користування – 608 568, 4 га (80,5% від загал. площі).

Всього працюючих у мисливському господарстві державних лісомисливських підприємств  43 чоловік, з них 17 мисливствознавців та 26 єгерів.

Загальні витрати на ведення мисливського господарства за І півріччя 2019 року державних лісомисливських господарств складає 2 025 637,26 грн.

в тому числі від:

впорядкування  мисливських угідь – 10260 грн

охорона та облік диких тварин – 51 376 грн

біотехнічні заходи  – 56 962,7 грн

заробітна плата працівників мисливського господарства  – 1 907 037,56

Загальні надходження державних лісомисливських господарств за І квартал 2019 року від мисливського-господарської діяльності – 52 443,75 грн.

в тому числі від:

реалізація ліцензій  – 15 100 грн.

реалізація відстрільних карток на хутрових та пернату дичину – 0 грн.

реалізація мяса диких копитних – 15 570 грн.

реалізація трофеїв – 2 100 грн.

надання послуг населенню (автотракторні послуги, проживання в будинку мисливця тощо) – 9 000 грн.

плата за користування мисливськими угіддями – 10 673,75 грн.

інші надходження (реалізація залишків кормів, торгівля, тощо) – 0 грн.

         Інформація про боротьбу із африканською чумою (АЧС)

Чисельність кабана за даними зимового обліку станом на 01.03.2019 становить 2 072 гол. При цьому за період з 01.01.2019 р по 22.07.2019 проведено відстріл диких кабанів 95 гол.

Інформація про боротьбу з порушниками правил полювання станом на 22.07.2019 року

Станом на 22.07.2019 року в мисливських угіддях Закарпатської області на порушників правил полювання складено 25 протоколів, з них:

– 21 – працівниками підприємств,

-2 – користувачами мисливських угідь,

– 2 – працівниками МВС.

Брустурянське ЛМГ – 1

Воловецьке ЛГ – 2

Міжгірське ЛГ -2

Мокрянське – 1

Свалявське ЛГ-5

Тячівське ЛГ – 2

Ужгородське ЛГ – 3

Хустське ЛДГ – 3

Ясінянське ЛМГ – 2

Винесено постанов всього 25. На порушників правил полювання накладено штрафів на суму 3884 грн та стягнуто 3782 грн. Пред’явлено збитків на суму 2000 грн. та відшкодовано збитків на суму 2000 грн. Притягнуто до відповідальності всього 24 чол. та 1 попереджено. Проведено рейдів з охорони 637. Вилучено браконьєрських зашморгів – 210.

За 2019 рік на території мисливських угідь області було виявлено 3 випадки незаконного добування мисливських тварин:

  • 01.2019р. в угіддях ГО Тячівська р/о УТМР(ур. «Бімікура» кв.57 виділ 16 ) незаконно добуто 1 особину дикого кабана . Матеріали передані до правоохоронних органів, зареєстровано в Тячівському відділенні поліції під №1065 від 22.02.2019р.
  • 02.2019р. в угіддях ГО Свалявська р/о УТМР незаконно добуто 4 особини дикого кабана. Матеріали передані до Свалявського відділення поліції та зареєстровані в ЄРДР за №12019070150000 від 11.05.2019р.
  • 04.2019р. в угіддях ГО Хустської р/о УТМР(ур. Медвежий, Монастирецьке лісництво) незаконно добуто 1 особину самки оленя європейського. Матеріали передано до правоохоронних органів та зареєстровано під №12019070050000335 від 26.04.2019р.

 

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин по області згідно таксаційних даних

 

2017

2018

2019

+  – % до 2019 р.

 

чисельність

Чисельність

Чисельність

Олень

1902

1902* 2024*

+6

Козуля 6256 7088 7814 +25
Кабан 3330 3376 3862 +16
Заєць 14045 23130 23405 +67
Фазан 25076 35041 34578 +38

* Чисельність оленя з урахуванням приросту на сезон полювання 2016 року.

Кількість вибраних ліцензій та добуто диких мисливських тварин користувачами мисливських угідь в сезон полювання 2017-2019 роки.

Вид тварин Ліміт Добуто
Олень 22 19
Козуля 332 160
Кабан 558 228
Лань 5 5
Борсук 1 0

Динаміка чисельності хижих тварин:

Вид тварин 2016 2017 2018 2019 +-% до 2013 р.
чисельність чисельність Чисельність Чисельність після сезону полювання 2015 року
Лисиця 3886 2758 3163 3273 -16
Вовк 110 91 111 137 +24
Кіт лісовий 635 472 565 675 -6,3
Куниця 4934 4047 4487 4592 -7
Ведмідь 102 102 100 104 +2