Методологія розробки ПРГ/ПР
Залучення багатьох сторін до планування управління природними ресурсами на місцевому рівні: підхід дворівневого планування

Загальний контекст проекту FORZA

FORZA, Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті, є проектом технічної співпраці, що виконується в рамках угоди між урядами України та Швейцарії. Фінансування проекту здійснюється Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва; Інтеркооперейшн, Швейцарський фонд розвитку та міжніродної співпраці,, впроваджує проект спільно з українськими партнерами. Ідея запровадити методи сталого багатофукціонального   ведення лісового господарства в Закарпатті виникла внаслідок руйнівних паводків, що сталися в 1998 та 2001 роках в цій області. Органи лісового госопдарства України та експерти лісового господарства Швейцарії спільно розробили концепцію цього проекту, спрямованого на розвиток лісового господарства.

Протягом п’яти років роботи проекту (2003-2008 рр.) було розвинуто партнерську мережу, покращено потенціал та спроможність партнерів, розроблено низку концепцій та методологій запровадження нових підходів управління природніми ресурсами ,що передбачають тісну конструктивну співпрацю між різними сторонами,   а також проведено їх апробацію.

Наразі проект FORZA знаходиться у завершальній фазі (2009-2010 рр.) і продовжує приділяти посилену увагу сталому управлінню лісовими ресурсами з головною довгостроковою метою:
„У Карпатському регіоні впроваджується стале багатофункціональне ведення   лісового господарства, з особливим наголосом на належному управлінні довкіллям та поліпшенні життєвого рівня місцевого населення”.
Проект FORZA має чотири складові, зокрема (i) Посилення «сталого багатофункціонального ведення лісового господарства» та «наближеного до природи лісівництва»; (ii) Обмін рекомендаціями кластерного аналізу та відповідними знаннями; (iii) Підвищення ролі лісових ресурсів у розвитку місцевих громад; і (iv) Консолідація та капіталізація досягнень проекту; ґендерна інтеграція та підхід заснований на правах людини є важливими перехресними темами в усіх компонентах.

В центрі уваги діяльності проекту FORZA залишається Закарпаття і дві пілотні території – Хустський та Рахівський лісгоспи , яким Державний комітет лісового господарства України надав статус дослідних для проведення заходів проекту FORZA, пов’язаних з веденням лісового господарства. Даний статус дозволяє впроваджувати заходи, що виходять за межі чинної законодавчої бази, що є важливою передумовою ефективності проекту, з огляду на те, що проект впроваджує багато нетрадиційних підходів до планування та управління лісовими ресурсами. Одним з таких нових підходів є концепція дворівневого планування використання природних ресурсів.

Концепція дворівневого планування.
Ситуація

Участь громадськості та залучення громад до ведення лісового господарства наразі не є звичною практикою в Україні. Законодавчо закріплена традиційна концепція планування ведення лісового господарства базується на централізованому плануванні   і передбачає незначну участь або відсутність участі людей, які живуть у безпосередній близькості до лісу, і чий добробут суттєво залежить від ведення лісового господарства.

Однак, традиційні методи планування та управління в Україні чимдалі піддаються впливу з боку нових вимог національного та міжнародного законодавства, які наполягають на зміні цих традиційних методів. Карпатська Конвенція та Санкт-Петербурзьська Декларація, до прикладу, мають чіткі вимоги щодо проведення консультацій між представниками органів влади та місцевим населенням в процесі планування та управління природними ресурсами (тобто, передбачена безпосередня участь представників громад), а також щодо впровадження невиснажливих методів ведення лісового господарства. На сьогодні традиційний підхід до планування та управління природними ресурсами в Україні розходиться з цими міжнародними документами, що мають для України юридичну силу. З метою виправлення цього законодавчого протиріччя потрібно розробити та застосовувати підходи, що передбачають участь багатьох зацікавлених сторін у плануванні та управлінні природними ресурсами в Карпатському регіоні.

Методологія

В рамках переваг дослідного статусу, наданого двом пілотним територіям, Хустський і Рахівський лісгоспи, районні адміністрації та проект FORZA узгодили розробку та апробацію нового підходу до планування управління лісовими ресурсами в пілотному водозборі села Нижній Бистрий та в селі Богдан (методологія наведена в кінці). Концепція, що апробовується в цих двох селах, базується на двох рівнях планування:
(I)    абсолютно новий (який до цього часу не розроблявся) стратегічний план – План розвитку громади на основі природних ресурсів (ПРГ/ПР) , та
(II)    модифікований (вдосконалений) операційний план – План ведення лісового господарства (ПЛГ) .

ПРГ/ПР – це стратегічний план, що передбачає участь багатьох сторін у його розробці; в цьому плані населення визначає пріоритети розвитку та використання природних ресурсів навколо села. Важливим елементом даного процесу планування є те, що населення та окремі зацікавлені сторони беруть безпосередню участь в розробці плану, і те, що громадськість має можливість переглянути план та надати коментарі на різних етапах процесу планування.

Багатогалузева робоча група (у складі якої – представники основних місцевих зацікавлених сторін, таких як Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства, районна влада, сільська рада, лісгосп та лісництво, управління охорони навколишнього природного середовища, управління водного господарства, приватний сектор та громадські організації), відповідає за написання та кінцеве оформлення ПРГ/ПР.

Для охоплення всіх груп зацікавлених сторін в громаді, які мають відношення до природних ресурсів, на початку процесу планування було проведено Аналіз зацікавлених сторін (АЗ). З метою вивчення потреб і пріоритетів використання природних ресурсів на рівні домогосподарств, корисним є проведення соціологічного дослідження. Дані, інформація, результати та рекомендації з АЗ та соціологічного дослідження використовуються робочою групою і можуть бути складовою частиною ПРГ/ПР.

ПРГ/ПР затверджується сільською та районною радами і далі подається в обласне управління лісового та мисливського господарства та відповідний лісгосп для врахування при розробці операційних планів ведення лісового господарства. Важливим принципом дворівневого планування є те, що стратегічний план має перевагу над підпорядкованим ПЛГ, таким чином розробка останнього може бути завершена тільки після затвердження ПРГ/ПР на рівні села.

Польові роботи для Плану ведення лісового господарства можуть здійснюватися незалежно від ПРГ/ПР. Проте, для відображення та врахування усіх пріоритетів ПРГ/ПР під час розробки самого ПЛГ, вкрай важливим є координація між двома планами. Щоб гарантувати ефективне узгодження двох планів, представники установ – ЗОУЛМГ, лісгоспу та управління охорони навколишнього природного середовища входять до складу робочої групи з розробки ПРГ/ПР.

ВО «Укрдержліспроект» все ще несе основну відповідальність за розробку ПЛГ, але спеціалісти лісгоспу та лісництва поряд з іншими зацікавленими особами беруть активну участь у формулюванні ПЛГ. До того ж, проект ПЛГ повинен бути поданий громаді для розгляду і надання коментарів. Цей процес громадського розгляду надає громаді можливість переконатися, що всі пріоритети ПРГ/ПР враховані в ПЛГ.

Ресурси. Результати.

Практичні приклади: с. Нижній Бистрий (Хустський р-н) та с. Богдан (Рахівський р-н)
План розвитку громади на основі природних ресурсів (ПРГ/ПР)

Село Нижній Бистрий Хустського району було обрано першим модельним селом для апробації підходу дворівневого планування, с. Богдан – наступним. У Нижньому Бистрому проживає 2400 мешканців і територія планування сягає біля 5687 га (територія одного лісництва та територія села), з яких 4700 га вкриті лісами. У Богдані проживає 4380 осіб і загальна площа планування становила 12900 гектарів (територія трьох лісництв лісгоспу і двох відділень КБЗ та територія села).

Обидва села у значній мірі залежать від деревинних лісових ресурсів, але існують й інші потенційні сфери, які слід розвивати: еко-туризм та переробка продукції побічного лісокористування   (дикоростучі гриби, ягоди, лікарські трави, бджільництво, традиційне тваринництво).
Ключові   аспекти процесу планування з залученням зацікавлених сторін – це прозорість та вчасне розповсюдження інформації серед представників громади села та інших зацікавлених сторін. Важливо тут також врахувати й принцип гендерно-збалансованого підходу (залучення жінок та чоловіків до процесу обговорення, прийняття рішень, навчання, ресурсів, виконання заходів плану задля забезпечення рівного розподілу благ/користі від впровадження спільно прийнятих рішень). Процес інформування громади потрібно проводити з самого початку і на кожному важливому етапі, наприклад: перед і після проведенням аналізу зацікавлених сторін, соціологічним дослідженням, зустрічами з жителями села, визначенням напрямків розвитку тощо слід анонсувати наміри та інформувати широкий загал громади села про результати. У двох зазначених селах інформування здійснювалося через оголошення в районній газеті, на кабельному телебаченні, усні оголошення в установах/організаціях, друковані оголошення в сільраді, на автобусних зупинках, в магазинах, у школі та біля церкви, розповсюдження інформації в «кожну хату», розповсюдження регулярних листівок-новинок, проведення технічних зустрічей, звітування робочої групи щодо процесу планування, а також опублікування статей у місцевих газетах. FORZA рекомендує проводити програму інформування громадськості як невід’ємну частину процесу планування.
Підхід залучення зацікавлених сторін передбачає проведення численних інформаційних зустрічей та консультацій, а отже, потребує тривалого часу, особливо якщо це робиться вперше.
У селі Богдан дослідження зацікавлених сторін і подальше їх залучення до процесу планування відбувалося через Аналіз зацікавлених сторін. Активом громади було визначено групи людей або організації, що мають певний інтерес до природних ресурсів; приблизну кількість представників групи та характеристики їхньої потреби в природних ресурсах (для власного використання, для заробітку, для працевлаштування, для освітніх цілей тощо). Згодом з кожною з цих груп було проведено зустріч, на якій визначалася оцінка якості використання природного ресурсу, основних проблем та перспектив розвитку. Після того всю інформацію було проаналізовано на предмет   спільності або конфліктності інтересів різних зацікавлених сторін. Представники окремих, найчисельніших або найвпливовіших зацікавлених сторін були включені до робочої групи, яка працювала над розробкою Плану (ПРГ/ПР).

І в Богдані, і в Нижньому Бистрому проводилося соціологічне дослідження громадської думки з питань перспектив розвитку села. У Нижньому Бистрому було проведене 100% опитування дорослого населення громади, у випадку Богдана – це випадкова вибірка 20 % жителів. Опитування громадської думки дало можливість отримати інформацію про бачення пересічним жителем/лькою проблем і перспектив розвитку свого села. Також ця інформація дала можливість більш широко проаналізувати ситуацію. FORZA залучала до проведення соціологічного опитування студентів-соціологів та школярів старших класів місцевої школи. Такий варіант проведення дослідження цілком можна застосувати в будь-якій громаді, і він не вимагає якихось серйозних витрат. Крім того дає студентству можливість застосувати свої знання на практиці, а школярам познайомитися зі спеціальністю соціолога.

Зустрічі та громадські обговорення були ще одним важливим інструментом залучення жителів до процесу планування. На таких зустрічах дуже часто висловлювалися критичні питання і проблеми, що турбують людей, і попри те, що існує ризик конфліктних ситуацій, на зустрічах можна одразу «зняти» багато запитань. У Нижньому Бистрому проводилося чотири зустрічі з жителями села – в різних кінцях села, для зручності добирання/доїзду людей. Зазвичай такі зустрічі проводилися в неділю, оскільки в цей день більш ймовірно, що люди прийдуть. У Богдані було проведено чотири зустрічі з активом села – до моменту створення робочої групи, і дві зустрічі – громадські обговорення ПРГ/ПР до його передання на розгляд сесії сільської ради.

В обох громадах працювали міжгалузеві робочі групи, до складу яких входили: представники місцевого лісництва і лісгоспу, представники заповідної території (у випадку Богдана), представники сільської ради, районної ради, районної адміністрації, представники екологічної служби, представники водгоспу (у Нижньому Бистрому), представники громади (у Богдані). До речі, в ході практичної роботи виявилося надзвичайно важливим включення представників громади (обраних жителями села) в робочі групи.

План ведення лісового господарства (ПЛГ)
Другий рівень планування – плани ведення лісового господарства   для Нижньобистрівського (сусіднього до громади Нижній Бистрий) і Щаульського (сусіднього до громади села Богдан) лісництв також завершено та затверджено ЗОУЛМГ. Ці плани, у відповідності до законодавства, розроблялися ВО «Укрдержліспроект» на 10-річний термін і при їх розробці були враховані вимоги ПРГ/ПР.

Вперше в Україні ці ПЛГ визначають території, де проводитиметься заготівля відповідно до принципів наближеного до природи лісівництва. На цій території будуть проведені рубки з метою переформування насаджень з одновікових/однорідних у різновікові/неоднорідні.
Оскільки і в Нижньому Бистрому і в Богдані одним з пріоритетів розвитку є сталий туризм (сільський, пішохідний, лижні походи, інше), то в ПЛГ відповідних лісництв чітко визначені місця проходження туристичних маршрутів і заплановані лісогосподарські роботи, які не погіршують візуальне сприйняття ландшафтів туристами. Узгоджено й території, в яких місцеві жителі відчувають особливу потребу – пасовища, сінокоси, місця винесення пасік, потенційні місця розміщення туристичних об’єктів.

Ймовірно, що впровадження цих нових планів (ПЛГ) викличе складнощі для Хустського та Рахівського лісгоспів, оскільки існуючий дорожній доступ до лісових ресурсів та лісозаготівельне обладнання ще не пристосовані до вимог наближеного до природи лісівництва, також не вистачає й необхідного практичного досвіду. Усі партнери проекту FORZA визнають, що впровадження нового ПЛГ вимагатиме побудови доріг та застосування природозберігаючого обладнання для заготівлі, у т.ч. відповідних канатних лісотранспортних систем. Отже, для впровадження плану необхідні не тільки фінансові ресурси, а й нові господарські та управлінські навички, що є однією з причин того, чому партнерам слід тісно співпрацювати під час впровадження плану.
Перспективи застосування підходу. Труднощі і застереження/Виклики

Процес дворівневого планування є доволі складним для усіх учасників. Довготривалий процес консультацій для спеціалістів лісової галузі був, напевно, найважчим, оскільки раніше вони планували ведення лісового господарства без участі місцевого населення. Цей факт може пояснити початкове небажання та скептицизм щодо самого підходу спільного планування. Але згодом лісівники позитивно оцінили переваги такого підходу, оскільки він призвів до більш продуктивних робочих відносин з громадою та покращив імідж лісгоспу серед населення.

Процес планування із залученням зацікавлених сторін став викликом і для населення села. У минулому ані голова, ані зацікавлені мешканці не мали можливості брати участь у процесі планування природних ресурсів. Спочатку в жителів села виникли труднощі з визначенням пріоритетів розвитку громади, хоча більшість мешканців були добре обізнані з проблемами та потребами села. Для подолання початкової інертності мешканців села проект вжив заходи з широкомасштабного інформування населення, в тому числі з питань лісового господарства, проведено технічні зустрічі, проінформовано та опитано кожне домогосподарство, розташоване на території планування. Але навіть після дуже інтенсивної інформаційної кампанії багато людей все ще залишалися в «позиції очікування».

Нажаль, існує ризик невиправданих сподівань з боку громади, що може призвести до розчарування. Успішне впровадження обох планів у кінцевому результаті залежить як від наявності фінансування, але в не меншій мірі – від готовності і бажання самих мешканців села працювати над покращенням життя своєї громади.