Наближене до природи лісівництво – шлях до сталого ведення лісового господарства в Українських Карпа
Ситуація
Пошук винних в останніх повенях, що сталися в липні 2008 року в Карпатському регіоні, дуже нагадує те, що було після повеней 1998 та 2001 років. У центрі уваги політиків, експертів та населення, яке зазнало шкоди від паводку, – тема щодо ведення лісового господарства та пошук альтернативних методів господарювання на принципах сталості.
Повне або часткове видалення захисного лісового покриву, особливо у гірських районах, призводить до різкої зміни лісового середовища та гідрологічної динаміки території, ерозії ґрунту та відкладення наносів, а у більш складних випадках – до селевих потоків та зсувів.
Такі ситуації траплялись і трапляються тепер в гірських районах Європи. Тому в європейських країнах і тривав пошук кращих лісогосподарських рішень для зменшення негативних впливів стихії. Для значного послаблення цих впливів було запропоновано застосувати підхід до ведення лісового господарства, який називають «наближеним до природи лісівництвом» (н-п-л). Він практикується у гірських районах Швейцарії, Німеччини та Австрії і зарекомендував себе, як дуже корисна та доречна лісівнича практика, адекватна для чутливих і уразливих гірських екосистем.
Концепція наближеного до природи ведення лісового господарства не передбачає будь-яких обмежень у лісокористуванні, а пропонує передусім створення і вирощування стійких деревостанів з багатою різновіковою та різнопородною структурою, природне відновлення лісу та застосування вибіркових рубок і рубок переформування на основі природозберігаючих технологій заготівлі деревини. Це – краща альтернатива згаданим суцільним рубкам та діючій системі господарювання, що орієнтована на вирощування переважно одновікових однопородних деревостанів.
Практика
Наближене до природи лісівництво – підхід, що був застосований та перевірений у Закарпатті, в основному у двох державних підприємствах – Рахівському та Хустському лісових дослідних господарствах. Пробні площі у Рахові, на яких проводились лісівничі заходи, показують добрі результати. На площі 7,5 га переформування проводилось три роки тому шляхом вибіркової рубки дерев. Умовно з одного гектара лісу було заготовлено та трельовано до дороги конем або малою трелювальною установкою 70 куб.м деревини. Для відвідувача цієї території (місця проведення рубки) сьогодні важко побачити, що заготівля мала місце – і це лише після невеликого періоду. Крім того, орієнтація на природне поновлення не потребує затрат держави на відтворення лісу.
Застосування підходів наближеного до природи лісівництва вимагає додаткової інформації про економічну та екологічну ефективність методів, тому лісівники Закарпаття у співпраці з проектом FORZA заклали мережу із 126 демонстраційних площ у більшості лісгоспів області, яка охопила все різноманіття лісів. Це практична сторона. Економічна сторона включає проведення аналізу економічної та екологічної ефективності рубок переформування.
Державний комітет лісового господарства розробив «Правила поліпшення якісного складу лісів», які були затверджені Кабінетом Міністрів України у 2007 році. Таким чином, можна з впевненістю сказати, що в Україні створені законодавчі умови для того, щоб практикувати наближене до природи лісівництво і насамперед, у вразливих гірських районах Карпатського регіону.
Ще у 2004 році між лісівниками Швейцарії та України розпочалося всестороннє обговорення проблем сучасного стану ведення лісового господарства у гірських регіонах. Для обидвох держав спільною виявилася необхідність розв‘язання питань, передусім підвищення стійкості лісів. Над цими питаннями спільно працювали науковці Національного лісотехнічного університету України та Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С.Пастернака, Швейцарського федерального науково-дослідного інституту WSL і Навчального центру з лісівництва у Маєнфельді. Навзаєм було запропоновано глибше розробити способи наближеного до природи лісівництва як у теоретичному, так – і це головне – практичному плані.
У рамках проекту FORZA була створена робоча група з розробки концепції наближеного до природи лісівництва, до якої увійшли як науковці, так і практики України та Швейцарії. Вони спільно розробили «Настанови з наближеного до природи лісівництва» для ДП «Рахівське ЛДГ» (2005), які затвердив Державний комітет лісового господарства України. Далі цей нормативний документ став основою закладення та моніторингу 126 демонстаційних пробних площ у 14 державних лісових підприємствах Закарпаття. Роботи з закладення дослідних ділянок проводили практики ЗОУЛМГ під опікою проекту. Наслідком такої праці стала публікація монографії «Наближене до природи лісівництво в Українських Карпатах» (2006) та Постанова КМУ «Правила поліпшення якісного складу лісів» (2007). Паралельно на всіх ділянках проведено перший етап рубок переформування і починаються роботи з моніторингу стану насаджень. Слідкування за динамікою деревостанів проводиться разом практиками лісового господарства Закарпаття, які з‘ясовують, наскільки правильно проведені заходи, так і науковцями Карпатської лісової науково-дослідної станції, які ведуть пошук оптимальних способів переформування насаджень у різних формаціях лісів.
На черзі – вирішення двох інших складових наближеного до природи лісівництва – розробка концепції доріг і трелювання деревини, які мали би найменший вплив на довкілля та економічних розрахунків такої системи господарювання (н-п-л).
Здійснення цього завдання провадиться вже за перевіреною і виправданою схемою дій: наукові розробки українських і швейцарських науковців – дискусії з практиками лісового господарства і зацікавленими сторонами – створення робочих груп – втілення задуму. Поступово способи наближеного до природи лісівництва практикуються у всіх карпатських областях, хоча і у невеликому масштабі.
Ресурси
Технічні: Належне застосування підходу н-п-л, поряд з традиційним, вимагає також адекватних підходів щодо лісового впорядкування та розробки планів ведення господарства, що теж пропагувалось проектом FORZA та апробовувалось спільно з державним проектним лісовпорядним виробничим об‘єднанням «Укрдержліспроект» разом з лісівниками Хустського, Рахівського дослідних лісгоспів та Закарпатським обласним управлінням лісового господарства.
До процесу запровадження підходів наближеного до природи лісівництва долучилися провідні експерти-лісівники з Швейцарії та України. До розробки технічних документів було залучено місцевих спеціалістів-лісівників, до польових робіт та закладення пробних площ були залучені працівники місцевих лісництв.
Фінансові: Лісове впорядкування та розробка планів ведення лісового господарства здійснюється що десять років за кошти державного бюджету України, що виділяються Держкомлісгоспу України на цілі держлісгоспів, тому в даному випадку додаткових витрат на розробку проекту організації і ведення лісового господарства не передбачається, що ж стосується закладення пробних площ, то на сьогодні це можна зробити з коштів зацікавлених держлісгоспів, залучаючи до цього українських експертів з питань наближеного до природи лісівництва.
Перспективи застосування і застереження
У Карпатському регіоні лісовий сектор важливий, як для економіки областей, так і в екологічному і соціальному аспектах, однак він вже багато років є заручником існуючої ситуації й потерпає через нерозвинуту лісову інфраструктуру та нестачу відповідних сучасних природозберігаючих технологій і обладнання. Вкрай низька густота та якість дорожньої мережі, майже повна відсутність сучасних повітряно-трелювальних установок та спеціальних безпечних колісних тракторів з відповідним обладнанням, стримують впровадження практики наближеного до природи лісівництва. Без значної підтримки уряду, центральних та місцевих органів влади у створенні умов для якомога швидшого внесення змін у нормативно-правові акти та залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій для потреб лісового господарства, мало шансів, що ця бажана лісогосподарська практика, така, що широко застосовується в європейських країнах і апробована в Закарпатті, надалі буде ефективно використовуватись у Карпатах. На відміну від інших країн Європи, де велика частка громадських лісів та приватних власників лісу, в Україні більшість лісової території – власність держави. Тому держава має не лише глибоко укорінений інтерес до належного ведення лісового господарства, але і відповідальність за забезпечення того, щоб управління лісами та їх використання велось сталим чином і з оптимальною вигодою для всього населення України.