Ліси України, Українських Карпат і Закарпаття, зокрема, за своїм призначенням і розташуванням покликані виконувати переважно екологічні функції і в зв”язку з цим мають обмежене експлуатаційне використання з метою заготівлі деревини. З другого боку в Карпатах зосереджені значні запаси деревних ресурсів нашої держави. У Карпатському регіоні найбільше цих ресурсів припадає на Закарпатську область, де на площі 695,7 тис.га. зосереджено 207 млн.куб.м. деревних запасів ростучого лісу.

Лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств області представлений найпродуктивнішими у Карпатському регіоні деревостанами. Середній запас на 1 гектарі 350 куб.м., середньорічний періодичний приріст по запасу 5 куб.м.

Ліси Закарпатської області – головне природне багатство краю, займають одне з найважливіших місць у народному господарстві, відіграють водозахисні, водо-і кліматорегулюючі функції, мають міжнародне значення в розвитку рекреації і туризму.

Під час ведення лісового господарства лісівники дотримуються екологічного підходу у стратегії і тактиці на принципах наближеного до природи лісівництва, що забезпечують раціональне використання, відтворення та охорону лісів.

Лісові масиви Закарпатської області за лісистістю та запасами деревини займають перше місце по Україні, а за площею лісового фонду входять до першої п’ятірки серед областей.

На душу населення Закарпаття припадає 0,55 га лісів і 165 куб.м деревини, тоді як  для України в цілому ці показники становлять, відповідно, 0,17 га та 16,4 куб. м. Загальний запас деревини в області становить понад 270 млн куб. м. І якщо середній запас деревної маси на гектарі в Україні – 186 куб. м, то на Закарпатті – 350 куб. м.

Лісові масиви на території області розташовані в основному в гірській частині, на яку припадає 80% території. Лісистість області  становить 52 % (у 1946 році цей показник складав 42 %).

Особливим призначенням лісів в області є рекреаційна і лікувально-оздоровча функції. Чудові гірські краєвиди з безліччю гірських потічків, чисте повітря і вода, наявність чисельних мінеральних джерел географічне розташування приваблюють у Закарпаття туристів з усіх куточків світу.

Згідно реєстру природо-заповідний фонд Закарпатської області становить 202 557 гектарів, або 15,52%  території області, а в Україні загалом – 4%. 34 об’єкти  площею 170 672,7 га мають загальнодержавне значення. 469 об’єкт площею 31 884,8 га – місцевого значення. Цікаво порівняти: до ПЗФ віднесено території (у процентах): у Франції – 1,2, Швеції – 3,4, Німеччині – 3,7, Швейцарії -1,5, Фінляндії – 11,8.

Найбільшими територіями ПЗФ загальнодержавного значення є Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк «Синевир», Ужанський національний природний парк та «Зачарований край».

У підпорядкуванні Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства знаходиться 13 підприємств, в т. ч. :

12 лісогосподарських підприємств;

НПП “Зачарований край”;

ДП «Закарпатліссервіс».

Чисельність штатних працівників складає близько 3000 чол. (2977 осіб).

Лісовідновлення

Виходячи з особливостей ведення лісового господарства, викликаних багатофункціональним призначенням лісів, їх розташуванням на території, породним складом, віковою структурою деревостанів, і, що суттєвіше, довготривалістю  господарського обороту, стратегія і тактика господарювання в лісах Закарпаття спрямована на своєчасне і якісне відтворення лісів, що дає можливість безперервно поповнювати запаси деревини при одночасному збереженні і підвищенні всіх корисних можливостей лісу.

З цією метою здійснюється комплекс лісовідновних, лісогосподарських, лісозахисних робіт, а також заходів з охорони лісових масивів. При цьому, в першу чергу, враховується основний науково-обгрунтований принцип ведення лісового господарства — безперервного і невиснажливого лісокористування, забезпечення цілісного задовільного санітарного  стану  насаджень та охорони лісів. Комплекс наведених щорічно виконуваних заходів забезпечує впродовж останніх років підтримання, а також  ріст якісних диференційованих показників лісового фонду, які є одними з найвищих в Україні (середній приріст, середній бонітет, середні запаси високовікових насаджень тощо).

Порівняно з іншими районами України лісорослинні умови Карпат набагато сприятливіші для природного відновлення лісів. Пояснюється це перш за все переважанням тут вологих грудових і сугрудкових типів умов місцезростання, високою тіневитривалістю основних лісоутворюючих порід – ялини, ялиці, бука.

Лісівники Закарпаття чітко реалізують програму по розвитку  та збереженню зелених багатств краю, розширенню зелених кордонів. Щороку 21 березня у Всесвітній День у рамках програми Президента України «Зелена країна» проводиться акція «Створюємо ліси разом». Мета – привернення громадськості, а особливо молодого покоління до збереження та примноження лісу. Основною рушійною силою є молоде покоління лісівників, а саме шкільні лісництва. Наразі в Закарпатті 32 шкільних лісництва, в яких здобувають ази лісової науки 557 учнів.

Відтак у період 2016-1 півріччя 2022 років відновлено 17,7 тис. га., спостерігається деяке зниження обсягів лісовідновлення, проте це є ознакою зменшення суцільних зрубів в лісах державного лісового фонду Закарпатського ОУМГ. В 2022 році заплановано відновити ліс на площі 1463,6 га. Тобто щороку лісівники протягом весняної та осінньої лісокультурних кампаній висаджують понад 7 мільйонів сіянців та саджанців, що складає 5 дерев на кожного жителя області.

Щорічно 5 тисяч саджанців на 1 гектар висаджують закарпатські лісівники. Відновлення лісів на теренах Закарпаття здійснюється на лісотипологічний основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природнім способами. Штучне лісовідновлення проводиться шляхом створення лісових культур. При цьому в залежності від конкретних умов вручну висаджується 5 – 6 тис. шт. на 1 га стандартних саджанців. Лісовідновлення шляхом природного поновлення здійснюється на зрубах, де є достатня кількість благонадійного підросту головних і супутніх порід.

Основними лісоутворюючими породами є бук лісовий, дуб звичайний та скельний, ясен звичайний, клен-явір, ялиця біла, ялина європейська. Для цього щорічно працівники державних лісогосподарських підприємств заготовляють якісне лісове насіння деревних і чагарникових порід. Найбільші врожаї збирають з насіння ялини та смереки, дуба звичайного, дуба черещатого та бука. Окрім основних лісоутворюючих порід, заготовляють лісівники також насіння сосни, липи, кедру, каштану їстівного, клену та плодових дерев. Насіння лісових рослин необхідне для вирощування посадкового матеріалу в лісових розсадниках, для виконання щорічних лісовідновлювальних заходів. Щорічний заготовлений обсяг насіння в повній мірі забезпечує господарства власним високоякісним садивним матеріалом навесні. Відсутня кількість належної частки насіння лісових рослин в одному з лісгоспів компенсується потрібною кількістю в сусідніх суб’єктах господарювання.

Лісовими господарниками Закарпатської області регулярно вивчається і впроваджується передовий досвід у напрямку лісовідновлення, розробляються методики, проводиться обмін інформацією з іншими структурами, залученими в лісових сферах не тільки на території Закарпатського краю, але і за його межами та за кордоном. Лісовідновлення має забезпечувати не тільки відновлення лісових насаджень, збереження біологічного різноманіття лісів, але і збереження корисних функцій лісів.

Частка природного поновлення щороку становить близько 65 % від загальної площі лісовідновлення. Адже переваги природного відновлення лісу добре відомі – це забезпечення безперервного функціонування лісового біогеоценозу, скорочення терміну відновлення найбільш стійких до несприятливих умов середовища насаджень в короткі терміни і з невеликими затратами.

Сприяння природному поновленню проектується на ділянках з недостатньою кількістю або куртинним розміщенням самосіву і підросту цінних деревних порід. До заходів зі сприяння природному поновленню лісу належать: збереження життєздатного підросту і молодняку цінних порід при проведенні лісозаготівельних робіт, догляд за самосівом і підростом після їх завершення, цілеспрямована мінералізація ґрунту, а також доповнення природного поновлення шляхом висівання насіння або садіння лісових культур.

Незалежно від способу відновлення лісу, лісівники дотримуються вимог мінімізації розриву в часі між вирубкою материнського насадження та створення нового деревостану.

Також для забезпечення хорошої якості лісових культур та природного поновлення в період 2016-1 півріччя 2022 рр. проведено 26,5 тис. га доглядів та 3 тис. га доповнень. Адже технічно правильна і власна посадка лісових культур, догляд за ними – запорука майбутніх високопродуктивних лісових насаджень та максимальне збереження корисних властивостей лісів.

Насінництво

Для забезпечення лісокультурних робіт посадковим матеріалом здійснюється заготівля насіння з об’єктів постійної лісонасіннєвої бази та плюсових дерев. Щорічна заготівля лісового насіння залежить від обсягів лісовідновних робіт та урожаю насіння і коливається в окремі роки.

Лісівники прекрасно розуміють, що здорові, високопродуктивні лісові насадження можна виростити тільки за наявності якісного посадматеріалу, вирощування якого починається зі збору насіння. Протягом 2016-2021 років лісовими господарниками Закарпатської області заготовлено 98,8 т насіння.

Враховуючи періодичність плодоношення порід, а особливо – основних лісоутворюючих порід, в урожайні роки фактична заготівля насіння значно перевищує планову, що необхідно для створення запасів лісонасінної сировини на наступні роки, коли урожай насіння може бути слабким або зовсім відсутнім. Все заготовлене насіння підлягає обов’язковій перевірці на посівну якость, фіто – і ентомозараженість, після проходження якої отримуються відповідні паспорти.

Для заготівлі лісового насіння з цінними спадковими властивостями використовується лісонасіннєва база, яка нараховує понад 2217 га. постійних лісонасінних ділянок, плюсових насаджень, генетичних резерватів, селекційних плантацій і близько 350 плюсових дерев. Це дає змогу вирощувати посадковий матеріал із цінними спадковими властивостями, що в майбутньому позитивно вплине на продуктивність та біологічну стійкість деревостанів.

Лісові розсадники

Лісовідновлення – одне з насущних завдань підприємств системи лісового господарства Закарпаття. З метою збільшення виробництва посадкового матеріалу в краї розбудовуються лісові розсадники з використанням сіянців з відкритою кореневою системою. Від того, в якій кількості і якої якості буде вирощений посадковий матеріал в цих розсадниках, залежить успіх відтворення лісів. Посадковий матеріал для лісокультурного виробництва й озеленення вирощують в розсадниках.

Цей матеріал широко застосовується в формування нових зелених масивів, в оновленні та реконструкції насаджень, при цьому природний ландшафт зберігається максимально. Озеленення населених пунктів штучними насадженнями включає створення садів, парків, скверів, газонів, бульварів і різних структурних елементів.

Лісові розсадники за тривалістю їх дії поділяються на тимчасові і постійні. Тимчасові лісові розсадники організовують на період не більше 5 років, як правило, в важкодоступних гірських районах – зони основних лісозаготівель і на невеликій площі (в межах до 1 га). Постійні – на період понад 5 років. За площею вони поділяються на дрібні середні, великі і базисні. Базисні розсадники дозволяють зосередити, механізувати і автоматизувати весь комплекс робіт по вирощуванню посадкового матеріалу, забезпечуючи їм кілька лісництв та лісгоспів.

Лісовий розсадник – це розсадник, призначений для вирощування лісового садивного матеріалу (ГОСТ 17559-82), тобто деревних і чагарникових рослин або їх частин, які висаджують на лісокультурних площах. Під лісовим розсадником зазвичай мають на увазі підприємство або його спеціалізовану частину, де вирощують посадковий матеріал.

Варто наголосити, що підприємства Закарпатського ОУЛМГ забезпечені лісовими розсадниками. Всього підприємствами створено 148 розсадників. Загальна площа лісових розсадників становить – понад 62,2 га., зазвичай це невеликі за площею (до 0,5 га) розсадники. Таким чином такі розсадники знаходяться практично у всіх лісництвах.

Наявна площа розсадників дозволяє виростити стандартний посадковий матеріал для забезпечення потреб лісовідновлення, а це близько 10 млн. шт.

Асортимент лісових розсадників нараховує близько 20 видів шпилькових та 34 види листяних деревних порід, крім того вирощуються 21 вид чагарникових порід. Однак попри великий асортимент, основна увага приділяється вирощуванню головних лісоутворюючих та супутніх порід – ялини європейської, бука лісового, клена-явора та клена гостролистого, дуба звичайного та скельного, ясена звичайного, ялиці білої, дуба червоного.

Ліс створює потужний потенціал для розвитку туристичної галузі, економіки,   а також зростання добробуту людей Закарпаття. А лісовідновлення – найважливіша складова ведення лісового господарства. Саме якість лісовідновлення гарантує майбутнє лісової галузі області. Лісгоспи області готові запропонувати для реалізації широкий асортимент декоративного посадматеріалу вічнозелених і красиво-квітучих дерев і чагарників (ялина, ялівці різних видів і форм, спірея, форзиція, самшит, клен, липа і тп.) Декоративний посадковий матеріал має такі переваги: придатний до висаджування у відкритий грунт, має розвинену кореневу систему, відповідає вимогам діючих стандартів, оптимальний за цінами для споживача.