На колегії Держлісагентства обговорили проблему масового всихання лісів

Заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря нагороджено орденом «За розбудову України» Всеукраїнського об’єднання «Країна».
26.04.2019
Великодній розіграш від закарпатських лісівників
26.04.2019

На колегії Держлісагентства обговорили проблему масового всихання лісів

Санітарний стан лісів внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, різко погіршився. За останні 5-7 років на всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільш занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною. Цей процес набуває рис глобального характеру. На цьому наголосили під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України 25 квітня.

Cтаном на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень –  64 тис. гектар.

На колегії проаналізовано, що у 2009 році в середньому біля 2% площ лісу зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, а в 2018 році – 5% від всіх площ. Ріст більше, ніж у 2,5 рази. За думками екологів, показник у 6% пошкодження насаджень є критичним. Першим негативним чинником, визначальним для санітарного стану, стала діяльність шкідливих комах лісу.

Серед шкідників лісу лідируючу позицію зайняли стовбурні шкідники, зокрема, короїди. Колись їх називали вторинними, але зараз вони виступають основним вбивчим фактором як у хвойних, так і в листяних лісах. За останні чотири роки площа лісів, вражених стовбурними шкідниками, збільшилась більше ніж у 7 разів.

Єдиним і ефективним заходом боротьби із короїдами (на думку українських класиків лісівництва та зарубіжних колег із Європи і Білорусі) є своєчасне проведення санітарних рубок із видаленням свіжозаселенихдерев (рубка на сирий пень), вивезення пошкодженої деревини з лісу у стислі строки або її корування та утилізація порубкових залишків (спалення, подрібнення і вивезення).

Окрім того, державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист» проводяться науково-дослідні роботи для боротьби з короїдами біологічними методами. У лабораторії вирощуються комахожуки, які поїдаюсь короїдів. Такі заходи вже проводяться на площі 334 га.

Також на колегії звернуто увагу на прогнози, які дають лісозахисні підприємства, щоб бути готовими до ймовірного масового ураження лісових масивів шкідниками та оперативного реагування на ліквідацію цих спалахів.

Окрім того, на засіданні колегії Держлісагентства обговорили проблеми, які не дають змогу вчасно реагувати на погіршення санітарного стану лісів.

Зокрема, це стосується законодавчих штучних обмежень. Наприклад, існування так званого «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 01 квітня по 15 червня. Саме в цей період необхідно проводити вибіркові санітарні рубки свіжо заселених короїдами дерев, щоб не допустити масового вильоту жука та збільшення площі його осередку.

Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше. До того ж, насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс.

До організаційних проблем, зокрема, віднесено питання відсутності бюджетного фінансування лісгоспів Півдня та Сходу України і лісозахисних підприємств.

На сьогодні Держлісагентсво не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27 % лісового фонду країни. Відсутність в України цілісної системи лісозахисту зводить нанівець проведення заходів із захисту лісів в масштабах країни.

Було поінформовано і про кроки, які здійснює Держлісагентство у вирішенні зазначених проблем.

На жаль, уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази.

За результатами розгляду питання керівникам облуправлінь, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства, доручено використовувати безпілотні літальні апарати і ГІС-технології для оперативного виявлення осередків всихання насаджень та інших пошкоджень. Здійснити комплекс заходів щодо застосування феромонних пасток з метою прогнозування чисельності короїдів.

Також доручено вжити комплекс заходів з:

– недопущення зберігання необроблених круглих лісоматеріалів у лісі більше 10 днів в період з 01 квітня по 01 листопада;

– використання машин і механізмів для очищення місць рубок одночасно з заготівлею деревини шляхом механічного подрібнення порубкових решток;

– вивезення порубкових решток з послідуючою їх утилізацією, обробкою або спалюванням з дотриманням Правил пожежної безпеки в лісах України;

– оприлюднення на веб-сайтах облуправлінь, підприємств інформацію про обсяги здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів;

– забезпечення систематичного проведення в засобах масової інформації роз’яснювальної роботи із залученням представників органів місцевого самоврядування щодо необхідності своєчасного здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та створення високопродуктивних, стійких деревостанів;

– запровадження співробітництва з державним спеціалізованим лісозахисним підприємством «Харківлісозахист» щодо застосування біологічного методу боротьби з верхівковим короїдом, що базується на заселенні вражених дерев ентомофагом (мурахожук).

Прес-служба Держлісагентства

Коментарі вимкнені.