«Кінські сили» в сучасному лісовому господарстві

Працівники НПП «Зачарований край» продовжують естафету розвішування годівниць
08.02.2017
Зроби годівницю – нагодуй птахів взимку! (ВІДЕО)
10.02.2017

«Кінські сили» в сучасному лісовому господарстві

Відносно недавно кінь з візком був основним «форвардером» на трелюванні лісу. При нинішньому розвитку лісозаготівельної техніки і сучасних обсягах заготівлі говорити про великомасштабне використання кінної тяги на трелювальних роботах не доводиться.

Разом з тим ці розумні та сильні створіння досі виручають лісівників на тих ділянках, де часом і трактору не пройти або не зовсім доцільно посилати потужну машину для вивозу декількох хлистів.

І не тільки в нашій країні, але і в індустріально розвинених західноєвропейських країнах. Наприклад, на найбільшій шведській виставці сучасних лісових технологій Elmia Wood завжди демонструють коней з відповідним обладнанням для лісового господарства. Вищезазначену технологію використовують також у Австрії, Словаччині та інших. До речі, у Словацькій Республіці такий спеціально навчений кінь для роботи в лісі вартує до 20 тисяч євро.

Кінь – один з перших друзів людини, приручений ще в глибоку давнину. Кінь завжди зачаровував погляд людини своєю граціозністю, легкістю рухів і природною міццю. І, попри те, що з приходом в життя людини машин, її становище змінилося, вона залишилися вірним помічником.

В Закарпатті лісівники наслідують традиції пращурів ведення лісового господарства і використовують трелювання деревини за
допомогою коней. Так на висоті понад 1000 метрів на кордоні Закарпатської та Івано-Франківської областей розкинулося Турбатске лісництво. В основному лісівники займаються охороною лісу і лісовідновленням. Велика увага тут також приділяють розвитку лісового туризму: розробляють туристичні маршрути й промарковують їх згідно євростандартів, влаштовують кемпінги, навіть з цією метою залучають коней, вирощених на власній фермі.

«В останні роки кількість гнідих помітно збільшилася. Адже використовують гуцуликів і для трелювання деревини. Це традиційний метод, який застосовується в Карпатах вже 300-400 років. Історично так склалося, що за часів Марії-Терезії основною трелювальної гужовою одиницею в цих умовах були коні. Зараз лісівники теж активно розвивають такий напрямок, оскільки він належить до природозберігаючих технологій і є альтернативою воздухотрелевальним установкам, вартість яких досягає двох мільйонів гривень. Тим більше, що тиха коняча хода і легкий запах кінського поту, замість лякаючого реву двигунів лісових машин і вихлопних газів, більш гармонійні у тандемі з природою», – каже директор Брустурянського лісомисливгоспу Михайло Бігун.

«Загальний обсяг заготівлі деревини кінними бригадами становить лише 10 відсотків. Однак саме цей метод в високогірних лісництвах є досить поширеним: по-перше, тут важкодоступні місця, по-друге, при трелюванні кіньми зменшується навантаження на грунт. Одночасно собівартість лісозаготівель з використанням коней зменшується приблизно на 30-40 відсотків, оскільки основна складова тракторного трелювання запчастини, паливно-мастильні матеріали.тЗ восьми лісництв, що входять до складу ДП “Брустурянське ЛМГ”, у чотирьох активно використовується кінне трелювання. Спеціальні фахівці готують молодняк до подальшої роботи в лісі. На третій рік коня вже повністю готова до роботи», – відзначив лісничий Турбатського лісництва Дмитро Чуса.

У Турбатскому лісництві вирощують різні породи коней, правда, переважає гуцульська. Корми тут частково купують, частково заготовляють власними силами. Щодня один кінь потребує близько 20 кілограмів різних кормів. Кожен візник підбирає собі «гуцулика» сам. Головним критерієм відбору повинен бути спокійний характер тварини.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *