Екологічна катастрофа: У Карпатах смереки всихають гектарами

У ЗАКАРПАТСЬКИХ ЛІСАХ ОБЛАШТОВУЮТЬ ПУНКТИ ВІДПОЧИНКУ ДЛЯ ТУРИСТІВ
04.05.2016
Начальник обласного управління Валерій Мурга зустрівся з громадськими активістами
05.05.2016

Екологічна катастрофа: У Карпатах смереки всихають гектарами

Ліс годує і лікує закарпатців з покон віків, дає житло, дарує естетичну насолоду. Однак за останні роки в Карпатах відмічається пік загибелі смерекових лісів. Причина – несприятливі погодні умови, масові всихання і вітровали. Початок 2000, 2010, 2011 років – час, коли все смерекові ліси на Закарпатті почали масово гинути.

ПРИЧИНИ НЕЩІВНОЇ ХВОРОБИ

Масове всихання похідних смерічників, створених в нетипових для них умовах, залісення кам’янистих розсипищ та порушених стихією ділянок, підвищення верхньої межі лісу й обґрунтування оптимального співвідношення між природним та штучним способами лісовідновлення. Основною причиною всихання смерек у Карпатах є коренева губка, стовбурні шкідники та зміна клімату.

Технології боротьби зі шкідниками, які використовують сусідні держави, за словами начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, передбачають використання нищівних хімічних речовин. У гонитві за знищенням шкідників можна назавжди знищити і фауну карпатських лісів. Але висихаючі ялинові насадження втрачають свої екологічні, гідрологічні функції, а також можуть стати причиною появи масштабних лісових пожеж, розповсюдження шкідників і втрати технічної якості деревини.

ВСИХАННЯ СМЕРЕКОВИХ – ЦИКЛІЧНИЙ ПРОЦЕС

Лісівники Закарпатського ОУЛМГ та вчені сходяться на думці, що всихання смерекових насаджень – процес реальний і невідворотний:

«Проблема всихання смеречників в Закарпатському краї не нова. Згідно даних, масове всихання відбувається періодично під дією різних факторів.

Періодичні всихання смеречників відмічались і 40-х і в 60-х роках минулого століття. Потім всихання ялинових лісів на території Українських Карпат на досить тривалий час перестало бути проблемою. Про це знову почали говорити декілька десятків років тому, коли у всьому світі почали проявлятись наслідки кліматичних змін. Всихання у Карпатських ялинниках циклічне. Поява шкідників і хвороб лісу на величезних площах зажди є наслідком природних катаклізмів і людської діяльності. І зовсім немає сенсу говорити довго про зміну клімату. Її ми відчуваємо на собі», – запевняє директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа.

ЗАХОДИ ПО ЗБЕРЕЖЕННЮ СМЕРЕКОВИХ

Як стверджує начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.

«Першочерговими заходом є упередження дерева від хвороби, а вже потім зрубування уражених всиханням насаджень, підтримка на належному рівні санітарного стану лісу та надалі відновлення найбільш цінних природних комплексів. Для лісівників актуальним залишається питання усунення та запобігання масового висихання ялинових насаджень. Але за допомогою допустимих мір. Не можна говорити про те, що всі кліматичні чинники настільки сумні для смерекових. Якщо вона росте в оптимальних умовах, то у неї гине частина породи. Утворюються вікна різного розміру, де відбувається природне поновлення. Потім з’являються підлітки, для них складаються дуже сприятливі світлові умови в цих областях. В результаті починає формуватися різновікових деревостани. По периферії росте ліс старіший, у вікнах більш молодий. І якщо періодично (раз в 10-15 років) відбуваються якісь порушення полога, то формується абсолютно різновікових деревостани, стійкий до впливу зовнішніх факторів. Якщо короїд буде нападати на такий ліс, то не зможе з’їсти всі дерева, тому що для нього кормова база не дуже сприятлива. В результаті насадження будуть досить стійкі. Решта роботи – за лісівниками які засаджують ділянки де немає природного поновлення сприяють росту дерева. Ще лісівники використовують дієвий метод озеленення лісів шляхом висадки змішаних порід.

Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт з локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані структуровані і наближені до корінних деревостани», – підсумував головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

13164461_251421685211382_6113163096592526307_n

13133220_251421628544721_3202355613116239356_n

13124909_251421691878048_8468842303888094277_n

13124555_251421665211384_147425782402416267_n

13100869_251421658544718_8425812027661990901_n

13096234_251421635211387_1746352095256992510_n

13096122_251421711878046_9005151336611502669_n

13091938_251421721878045_2786444183839351603_n

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *