Єгері та лісівники Мокрянського лісомисливгоспу допомагають пережити тваринам люті морози

Закарпатські лісові господарства планують реалізувати цього року більше 35-ти тисяч дерев
02.12.2016
Тячівський лісгосп нарощує реалізацію дров
05.12.2016

Єгері та лісівники Мокрянського лісомисливгоспу допомагають пережити тваринам люті морози

 
 
4_1Загальна площа мисливських угідь ДП «Мокрянське ЛМГ» становить 33,2 тисячі гектарів, більшість з них – лісові масиви, де водиться різноманітна дичина: ведмідь бурий, олень благородний, козулі, дикі кабани, зайці лісові, куниці лісові та рись, дикі коти та інші тварини. Поряд проживають і хижаки – вовки та лисиці.
 
З настанням лютих морозів, лісовим мешканцям доводиться несолодко. Більшість з них просто не в змозі самостійно отримати корм, а під сніговим покровом не всі можуть відкопати харчі. Допомога єгерів і лісівників якраз у такий час тваринам просто життєво необхідна. Про те, які заходи здійснюються в лісах Мокрянського лісомисливгоспу, щоб допомогти диким тваринам перезимувати, розповів головний мисливствознавець ДП «Мокрянське ЛМГ» Юрій Руснак.
 
– У цьому році зима і морози прийшли на декілька тижнів раніше. Для диких тварин це перш за все викликає труднощі в добуванні необхідної кількості їжі. А синоптики Українського Гідрометцентру передають, що стовпчики термометрів будуть триматися на мінусових значеннях. Тому лісівники та єгері подбали, щоб в спеціально відведених місцях лісові мешканці могли поласувати розкладеною для них їжею, – розповідає головний мисливствознавець господарства.
 
За його словами, охороною і збереженням тваринного світу опікується мисливсько-єгерська служба – 6 єгерів та мисливствознавець. Допомогу їм надає вся лісова охорона лісгоспу – це лісничі, помічники лісничих та майстри лісу. Кожне лісництво має план-завдання з заготівлі кормів влітку (сіно, гілковий корм), щоб в зимовий період підгодовувати диких тварин. З настанням осені проводиться планова перевірка виконання завдань.
 
На що спрямовані зусилля єгерів наразі?venyky
 
– Основні їх зусилля зараз спрямовані на допомогу в подоланні дикими тваринами несприятливих для них зимових умов і забезпечення надійної охорони. Мисливствознавці, єгерська служба щодня поповнюють підкормові майданчики продуктами, у міру їх поїдання дикими тваринами. Солонці заповнюються сіллю, яка є джерелом мікроелементів і надзвичайно потрібною їжею для звірів взимку. За словами головного мисливствознавця, працівниками лісомисливгоспу було заготовлено в достатній кількості зернові, сіно, кормові віники, топінамбур і інші необхідні ласощі, закуплена сіль.
А які заходи щодо посилення боротьби з браконьєрством?
 
– Поряд із підгодовуванням, не послаблюємо охорону лісових масивів від браконьєрів. Адже для браконьєрів високий сніг і сильний мороз не є перешкодою – підкреслює Юрій Руснак. Бригади з охорони регулярно проводять рейди. Особливо пильні працівники у вихідні дні, коли в лісах для тварин підвищений рівень загрози загинути від браконьєрської рушниці. Щоб скоординувати спільні дії з ведення мисливського господарства, нещодавно було проведено нараду, на якому єгеря і мисливствознавці з усієї області могли поділитися з колегами своїм досвідом, показати свої досягнення плюси і мінуси, спільно були обладнані підкормові майданчики. Вважаю, що такі заходи варто проводити регулярно. Також навесні мисливці краю взяли участь у виставці собак в Києві за ініціативи мисливців краю. Собаки в охороні фауни – справжні друзі диких тварин, – запевнив Юрій Руснак.
 
stirnos-dariaus-soscekos-nuotr-60500231А що полюбляють дикі тварини?
 
– Козулі люблять травичку і відкопують її з-під снігу, але коли снігу багато, їм це робити складніше. Якщо хочете їм допомогти, то потрібно дати сіна, але не прілого. Люди часто допускають таку помилку – залишають всякі недоїдки, думаю, що тварини їх їстимуть, – Юрій.
 
За його словами, сіно не обов’язково класти в годівниці, можна покласти сіно на кущ, на гілки дерев, важливо, щоб не дуже високо, так щоб козулі до нього дотяглися (не вище метра від землі). Треба намагатися, щоб залишене сіно не змокло.
 
У яких саме місцях це варто робити?
 
– Потрібно робити це подалі від будинку, якщо у дворі бігає собака, то тварини близько не підійдуть – боятимуться. Треба знайти гарне спокійне місце, подивитися, де більше слідів. Варто також враховувати, що тварини на чужорідні предмети в природі дивляться з побоюванням, тому не варто сподіватися, що в першу ж ніч козулі прийдуть до годівниці за сіном. Але з чpoltavsky-zakaznik-4_sergei-moskalets_1-bigасом вони звикнуть. Тварини запам’ятовують місця, де знаходять їжу, тому вам доведеться піклуватися про них до самої весни. Косуль можна годувати і яблуками. Правда, треба не забувати, що яблука швидко псуються. Теж стосується і овочів.
 
Якщо хочете підгодовувати кабанів, то доведеться використовувати картоплю та інші коренеплоди. Диким тваринам легше перенести зиму, якщо в лісі є годівниця, в яку постійно приносять корм. А тваринам корм зайвим не буде. Але якщо беретеся підгодовувати тварин, то треба це робити до весни, інакше тварині можна нанести шкоду. У тварин виробляється певний інстинкт – вона знає, що прийшовши до годівниці, знайде там корм. Якщо корму не знайде, буде його чекати. Якщо людина не принесе корм, то тварина втратить можливість знайти його десь ще, – підсумував бесіду Юрій Руснак.
 
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *