Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі

Перевірити законність заготівлі та походження деревини можна онлайн
23.06.2020
Цими вихідними на Іршавщині, в селі Бронька, на руїнах місцевого замку лунали гарматні постріли (ВІДЕО)
23.06.2020

Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі

Президент Закарпатської туристичної організації (ЗТО), професор Федір Шандор про історію лісозаготівлі:

На сторінці у соціальній мережі фейсбук Федір Шандор розповів про село Усть-Чорна та історію лісозаготівлі: 

“Усть-Чорна
Királymező

Географічні координати
48°19′09″ пн. ш. 23°56′20″ сх. д.
Висота над рівнем моря 530 м

Історія села розпочинається у 1775 році, коли сюди за наказом імператриці Австро-Угорської імперії, Марії-Терезії, направили 108 сімей лісорубів для освоєння лісу та будівництва. Перші німці-переселенці (майстри по деревообробці та інші спеціалісти з лісової галузі) прийшли сюди на проживання із австрійських районів Ебен Зес, Бад Ішл, Гоізерн. Нові мешканці заготовляли та сплавляли ліс аж до Австро-Угорської імперії. Розбудовувати селище почали від моста через Чорний потік і далі в напрямку до Руської Мокрої.

Його назва була написана в 1838 році як Vallis Regia

Інші згадки: 1850 – Királymező, 1852- та 1853-Königsfeld, 1877- Királymező, 1882- Királymező, 1892-Királymező (Uscsarna), 1913-Királymező, 1925 – Užčorná, 1930- Ust’čorna, 1944- Királymező, Устчорна, 1983-Усть-Чорна.

Німці-переселенці, які приїхали освоювати землі у верхів’ї Карпат у 1815 році опинилися на розширеній частині долини. Місцевість вразила їх своєю красою і самобутністю, а поле серед гір виглядало вигідним місцем для заснування нового поселення. Тому, побачивши цю красу німці сказали: «Це поле для королів». Відтак село отримало назву Кьоніґсфельд (по-німецьки “Королівське Поле”). Спочатку було збудовано 8 хат і каплицю римо-католицької церкви, а з часом межі села розширили.

1929 рік ознаменувався побудовою вузькоколійки з Дубового до Усть-Чорної чехословацькою владою. Проіснувала дана вузькоколійка до 90-х років ХХ століття, а потім її змила повінь у 1999 році. До 2001 року повністю зруйнована

Костел св.Марії Магдалини

Греко-католицька громада почергово молиться в римо-католицькому храмі св. Марії Магдалини.
Службу проводить священик-біритуаліст о. Петер Креніцкі, а для літургії за східним обрядом виносяться образи Христа і Богородиці, намальовані художницею з Пряпіева Ангелікою Недорощик.
За ініціативою о. Петера Креніцкого на честь 2000-ліття Різдва Христового з річкового каміння спорудили ювілейну каплицю.
Упродовж року в каплиці поперемінно будуть виставлені шість образів, що зображують основні події церковного року. Намалював образи місцевий художник Василь Шимків.
Оскільки перші поселенці сповідували католицьку віру, то богослужіння велося на німецькій мові і лише за римо-католицьким обрядом. 1815 рік — зведення каплички римо-католицької церкви. 1890 рік — побудовано костел Марії-Магдалини у готичному стилі, що зберігся і по нині. По завершенню будівництва церкви у ній встановили на хорах орган. Костьол, який є архітектурною пам’яткою, функціонує і сьогодні, де проводяться паралельні богослужіння римо-католиків та греко-католиків

Кожного року усть-чорнянці святкують день літнього сонцестояння (ніч з 21 на 22 червня). Називається це дійство свято «шайбликів». Це австрійське свято, яке святкують лише на цій території (в Австрії про нього вже забули давно). Суть святкування — запалити у великій ватрі дерев’яний «шайблик» (схожий на шайбу) і вдарити ним об поміст, щоб шайблик крутився і летів у прірву.

Неподалік, на схилах хребта Красна, розташований Керничний ботанічний заказник. На південь від селища розташований іхтіологічний заказник «Усть-Чорна», – написав Федір Федорович.

Коментарі вимкнені.