Іван Барна: «На варті верховинських скарбів люди, у яких душа болить за ліс»

Тячівський лісгосп: про здобутки та плани на перспективу
13.03.2018
Співробітники Турбатського лісництва прихистили благородного оленя
14.03.2018

Іван Барна: «На варті верховинських скарбів люди, у яких душа болить за ліс»

Суворий дідусь з бородою, з перекинутою через плече рушницею і пухнастою собакою біля ніг. Це образ лісника з минулого. Формений костюм з оксамитовими петлицями. У сумці планшет, КПК, чоботі, рація, в багажнику машини – лопата, бензопила, фотоапарат та бінокль. Так виглядає сучасний лісничий. Детальніше про роботу вартових лісу розповів директор Міжгірського лісового господарства Іван Барна.

Сучасні вже лісничі, по суті – керманичі в лісі: і організаторами, і стратеги, і юристи, і детективи, і психологи, і рятувальники, і поліцаї.

Поспілкувавшись с лісничими та лісівниками Міжгірського держлісгоспу, з’ясовується:

✔ чому лісові культури висаджують різних порід і як лісівники готуються до лісокультурної кампанії;

✔ як розпізнати самовільну рубку;

✔ як можуть покарати за псування мурашника та викинуте сміття у лісі;

✔ як, заблукавши, орієнтуватися на квартальні просіки й стовпи.

Державне підприємство «Міжгірське лісове господарство» розташоване на північному сході середньої частини Закарпаття. Загальна площа лісового фонду, який наданий підприємству у постійне користування для ведення лісового господарства та здійснення природоохоронної діяльності, сягає 31513 га. Лісовою рослинністю вкрито 29238 га земель, з яких на площі 11928 га переважають у складі хвойні породи, на 17102 га домінують твердолистяні породи й тільки 208 га займають деревостани з м’яко листяних порід. Загальний запас ростучого лісу 10501 тис. куб. м.

За комплексним районуванням західного регіону України територія лісгоспу відноситься до Гірсько-карпатського лісогосподарського округу з розташуванням у трьох лісогосподарських районах: Стрийсько-Міжгірської Верховини, Полонинських Карпат та Високогірному районі. В структурі ДП «Міжгірське лісове господарство» налічується сім лісництв, з-поміж котрих правофланговим, за думкою керівництва, особисто директора Івана Барни, є Міжгірське.

Професії лісівник та лісничий уже втратили свою стару функцію. Сьогодні лісівник вийшов у люди, став мобільним та більш відкритим. Лісівники«йдуть у народ», а не тільки визначають ділянки лісу для рубок, стежать за їхнім ходом, використанням заготовленої деревини. Але основна функція лісівника все ж таки лишилася – охорона лісу. Сповіщає приємний факт, що останнім часом намітилася тенденція до зменшення самовільних рубок, яка раніше час була тривожною.

Лісничий – це багатоверстатник… Він не тільки охороняє ліс від лісових браконьєрів та недобросовісних гостей, комах-шкідників і пожеж, але також прокладає просіки, прибирає завали та сухостій, організовує висадку молодих дерев, турбується за підвищення якості лісу, поліпшення його природного складу, одне слово, для того, щоб гірська «зелена нива» в майбутньому щедро буяла, нею красувалися з покоління в покоління як місцеве населення, так і приїжджі, тим паче, що наш верховинський край по праву здобуває статус туристичного.

Тому зараз актуальною є рекреаційна роль лісу. Це важливе питання також постійно в полі зору міжгірських охоронців зелених скарбниць, бо лісові угіддя повинні служити й місцем відпочинку, щоб він у певній мірі виглядав своєрідним парком. З року в рік проходить благоустрій територій. Директор Міжгірського держлісгоспу Іван Барна розповідає, що на території Міжгірського лісфонду тільки за останній рік облаштовано 5 відпочинкових зон. Місцевості, де розташовані рекреаційні пункти, оточені смерековими намистами, і тепер лиш ваблять зір і, звичайно, у неабиякій пригоді людям.

– На лісничого покладено більше обов’язків, ніж на лісівника. Лісничий повинен чітко знати межі лісового фонду аж до метра. Тоді стає зрозуміло, було порушення у лісофонді чи ні. Цьому нас вчили ще лісівники старої формації. Кордон території лісництва позначений лісосічними стовпами. Написані на них цифри на кшталт кодування, непосвяченому не зрозуміти.

 Що означають стовпчики та інформаційні таблички у лісі?

– Стовпчики – це своєрідний паспорт на об’єкт, – пояснює Іван Барна, директор Міжгірського лісгоспу. – Перша цифра позначає квартал, потім в ряд йдуть виділи. Слідом зазначено, в якому році і на якій площі була проведена суцільна санітарна рубка. Є на ділянках, де була лісозаготівля та лісовідновлення й відповідні інформаційні таблички, які багато можуть розповісти про ділянку, де встановлені. Стовпи та таблички – гарні орієнтири для тих, хто заблукав у лісі.

– У будь-який пошуковий загін входить лісничий, досить буде продиктувати телефоном цифри на лісосічному стовпі або інформаційній табличці, і він тут же зрозуміє з точністю до десятків метрів, де ви знаходитеся, – каже Іван Юрійович – Якщо зустріли квартальний стовп – вважайте, що вас вже знайшли. Тільки не варто віддалятися від цього орієнтиру.

Якщо ви загубилися в лісі, також можна орієнтуватися по квартальній просіці, яка має свій початок і кінець.

– Можете сміливо йти по просіці – і в будь-якому випадку ви натрапите на квартальний стовп, – каже Іван Барна.

– Як з підготовкою до пожежонебезпечного періоду?

Наразі вже в більшості низинних ділянках зійшов сніг і вже згодом розпочнеться пожежонебезпечний період. Але лісівники вже готуються. Ми ставимо аншлаги – стенди з інформаційним панно, попередженнями «Не кидати недопалки», «не підпалювати лісфонд та сміття» і телефонами служби порятунку.

Лісові культури та поля обкопують за допомогою трактора та облаштовують мінералізовані смуги. Створюючи протипожежний бар’єр, знімаємо верхній, мінеральний шар ґрунту. Ширина загороджувальної мінералізованої смуги разом з відвалами становить 1 метр 40 сантиметрів. Лісничий ретельно, аж до метра, планує, де і скільки потрібно орати.

У пожежонебезпечний період в лісі забороняється розводити багаття. Лісничим з лісниками наказано патрулювати закріплену за ними територію, їх лісовий обхід.

– Виходять рейдові бригади, просять відпочиваючих не викидати бички, в тому числі та з машини. За відкритий вогонь штрафують. Передбачено штраф навіть за псування мурашника. Але перш ніж карати, лісівник проводить профілактичну бесіду з людьми. Більшість з них свідомі люди, їм достатньо буває просто пояснити, чим небезпечна в спеку іскра від багаття. До речі, причиною пожежі може стати навіть кинута на відкритому місці серед сухої трави або моху порожня пляшка. Скло може спрацювати як лінза.

– А як з підготовкою до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках»? 

– Цього року традиційно заплановано лісовідновлення після лісозаготівлі. У зв’язку з негативним природним явищем – масовим всиханням смерек, що притаманне теперішнім карпатським лісовим масивам, доводиться за посадки маневрувати, себто проводити зміну порід дерев на стійкі до хвороб і вітровалів. На даний час, щоб успішно приживалися і буяли, в основному проходить посадка ялиці білої, бука лісового, модрини європейської, що в деякій мірі вважається нетрадиційною для нашого гірського краю. Нові лісопосадження – це, безумовно, надійний укріплюючий зелений щит верховинської землі. Лісовідновлення заплановане на площі понад 270 гектарів.

Крокуючи по лісу, можна дуже часто побачити, що сухі дерева помічені тавром.

– На наступний рік тут заплановано санітарна вибіркова рубка. Бачите, затеска фарбою зроблена зверху і знизу? – каже й показує на відмітини лісівник. – Після вирубки лісничий приходить, бачить, на пні внизу стоїть клеймо, значить, правильно дерево зрубали. Якщо немає клейма, вже виникає питання: а чому, власне, воно опинилося під пилкою? Нижня затеска – це своєрідний спосіб контролю.

 Чому б людям не дозволити розпилювати на дрова сухі, вже загиблі дерева?

– Для того щоб зайти в ліс з пилкою, людині потрібно мати відповідний документ. Для лісівників цим документом є лісорубний квиток. Він запланований у Державному агентстві лісових ресурсів і кінцевий дозвіл підписується в Закарпатському ОУЛМГ. Раніше дозволялося заготовляти деревину на дрова людям, але траплялися травми, і навіть смертельні випадки, тому, що не у всіх є навички роботи з бензопилою.

– Були прецеденти з громадянами, адже не всі розуміють працю лісівників?

– Добрі сусіди не дрімають, проявляють громадянську свідомість. Наприклад, спиляв господар, який живе по сусідству, смереку, а вона була видна з усіх ділянок … А хтось не хотів, щоб у сусіда на місці зрубаної смереки стояла лазня. Ось і заявив в помсту про крадіжку.

В лісове господарство не приходять заробляти гроші. Так, згідно з офіційними даними відділу бухобліку, економіки, фінансів та звітності Закарпатського УОЛМГ, за 9 місяців середній рівень заробітної плати склав 10 563 грн, та посідає третє з двадцяти місць серед лісових господарств Закарпатської області. Лісівник у будь-яку погоду відправляється патрулювати свою територію. Лісівнику та лісничому доводиться працювати як лопатою, так і бензопилою. За день вони намотують десятки кілометрів. Тут працюють ті, у кого душа болить за ліс.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Flickr Album Gallery Powered By: Weblizar

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *